Медіаграмотність як засіб протидії інформаційно-психологічним операціям

Abstract

Сучасне інформаційне суспільство впливає на проникнення цифрових технологій у всі сфери життя громадян, через що проблема інформаційної безпеки набуває все більшої актуальності. В умовах воєнного стану, коли країна-агресор активно реалізовує так звану «інформаційно-психологічну операцію» (ІПСО) особливої значущості набуває формування медіаграмотності громадян, що поряд з критичним мисленням стане ефективним засобом інформаційно-психологічної безпеки. Установлено, що сутність медіаграмотності сьогодні розглядається крізь призму низки підходів, зокрема: критично-аналітичного (ототожнюється з критичним мислення та визначається як здатність критично осмислювати інформаційний потік), культурологічного (розглядається в контексті загальної культури та як здатність тлумачити сутність та контекст медіатекстів), технологічного (опанування цифрових інструментів, розуміння алгоритму роботи медіа, програмування та кібербезпека), соціально-комунікативного (здатність ефективно взаємодіяти в медіапросторі, використовуючи навички комунікації) та етичного (здатність розуміти моральні та правові норми в роботі з інформацією, дотримуватись доброчесності, усвідомлювати відповідальність за поширення контенту та дотримуватися принципів інформаційної безпеки). Медіаграмотність авторами визначено як здатність до пошуку, аналізу, критичної оцінки інформації, створення та поширення медіаконтенту у різних формах через розуміння принципів функціонування медіа, а також усвідомлення впливу інформаційного контенту на індивідуальні та колективні уявлення про світ, культуру, цінності. Доведено, що сформована медіаграмотність громадянина дозволяє: особистості ефективно протидіяти дезінформації, яка наявна у медійному просторі; особистості бути більш психологічно стійкою до дезінформації та маніпулятивних упливів; бути не лише грамотними споживачами, а й компетентними ретрансляторами інформаційних потоків, що суттєво знизить негативний уплив ІПСО та сприятиме очищенню інформаційного простору; позитивно впливати на формування «цифрової гігієни» громадян. До провідних шляхів формування медіаграмотності громадян віднесено: формування критичного мислення як базису медіаграмотності; інтеграцію медіаосвіти у систему формальної освіти; реалізацію програм формальної та інформальної освіти для громадян України різних категорій; залучення до соціально-комунікативних практик, що являє собою систему взаємодії громадян між собою та з суспільством; залучення громадян до медіатворчості, створення авторських цифрових продуктів та медіатекстів.