Педагогічний інструментарій технології формування критичного мислення громадян

Abstract

У сучасному світі, де інформаційний простір постійно розширюється, а джерела даних не завжди є достовірними, особливої ваги набуває здатність особистості критично осмислювати отриману інформацію. Формування критичного мислення ‒ ключовий компонент підготовки свідомих, відповідальних та активних громадян. Саме тому педагогічні технології, спрямовані на розвиток аналітичного мислення, вміння аргументовано відстоювати власну позицію, приймати зважені рішення та протистояти маніпулятивним впливам, мають велике соціальне значення. Педагогічний інструментарій, який забезпечує реалізацію технології формування критичного мислення громадян, дає змогу зробити освітній процес не лише змістовним, а й особистісно орієнтованим, сприяючи становленню громадян із високим рівнем соціальної відповідальності. Сутність поняття «педагогічний інструментарій» визначено як сукупність форм, методів, засобів і прийомів, за допомогою яких здійснюється процес цілеспрямованого формування критичного мислення особистості на різних вікових етапах. Автори аналізують доцільні форми, методи та засоби формування критичного мислення громадян на всіх вікових етапах. Педагогічний інструментарій технології на етапі дошкільного дитинства складають спрощені методи, прийоми постановки простих запитань. На етапі молодшого шкільного та підліткового віку спектр методів формування критичного мислення значно розширюється ‒ доречно упроваджувати всі методи активного навчання й рефлексивні практики. До основного педагогічного інструментарію технології формування критичного мислення в період зрілої юності належать лекції, зокрема проблемна лекція, лекція-дискурс, лекція-пресконференція, а також рефлексивна лекція, використання трьохфазної побудови практичних, семінарських, лабораторних занять; імітаційні методи навчання, а також інформаційно-комунікаційні технології. Визначено, що весь педагогічний інструментарій технології формування критичного мислення громадян умовно поділяється на такі групи: методи активного навчання, когнітивні стратегії, візуалізаційні засоби, рефлексивні практики, методи формування медіаграмотності.