Соціально-емоційне навчання як умова ефективного формування критичного мислення громадян

Abstract

Сучасний розвиток інформаційного суспільства та стрімка цифровізація всіх сфер життя вимагають від громадян не лише високого рівня знань, а й уміння критично мислити та оцінювати інформацію. В умовах надлишку інформації та швидкого доступу до неї особливої важливості набуває формування критичного мислення як одного з ключових компонентів громадянської компетентності. Ця здатність стає необхідною для прийняття свідомих рішень, участі в суспільному житті та забезпечення інформаційної безпеки, особливо на тлі війни, яку веде країна-агресорка вже більше десяти років. Ефективним інструментом для розвитку критичного мислення є соціально-емоційне навчання (СЕН), що спрямовано на розвиток ключових навичок, таких як самоусвідомлення, управління емоціями, емпатія, відповідальне прийняття рішень та навички взаємодії. Ці компетентності не лише допомагають громадянам бути емоційно стійкими, але й сприяють здатності критично аналізувати інформацію, уникати когнітивних упереджень та протистояти маніпуляціям. У межах розвідки проаналізовано сутність поняття СЕН у контексті низки підходів, зокрема: гуманістичний, соціокультурний, когнітивний та психодинамічний. Гуманістичний підхід до розуміння СЕН ставить на перше місце унікальність особистості та необхідність розвитку її потенціалу через самоусвідомлення й самовираження. Соціокультурний підхід акцентує увагу на важливості комунікації на основі емпатії, а також ураховує міжкультурний контекст та діалог культур. Когнітивний підхід розуміє СЕН як інструмент аналізу емоцій, які впливають на прийняття рішення, розуміння контексту ситуацій. Психодинамічний пояснює СЕН як засіб подолання внутрішніх конфліктів для неупередженого погляду на інформацію та суперечливі ситуації. Критичне мислення авторами визначається як такий тип мислення, що на основі поєднання логічних та рефлексивних навичок у процесі роботи з інформацією дозволяєробити аргументовані оцінки і висновки, приймати обґрунтовані рішення, створювати нові ідеї в умовах невизначеності крізь призму наявних ціннісно-смислових орієнтацій людини. Провідними характеристиками критичного мислення визначено: осмисленість / усвідомленість; рефлексійність; цілеспрямованість; обґрунтованість; логічність; позитивний скептицизм; самоконтрольованість; самостійність; гнучкість; творчість та креативність; емпатію та відкритість до точок зору інших. Встановлено, що розвиток означених характеристик ефективним є в процесі СЕН шляхом розвитку емоційної сфери, емпатії, комунікативних навичок, рефлексії тощо.