Особливості методики розвитку швидкісно-силових здібностей молодих волейболістів віком 10-12 років

Abstract

У кваліфікаційній роботі розглянуто теоретичні та практичні аспекти розвитку швидкісно-силових здібностей у волейболістів віком 10–12 років. Проведено глибокий аналіз науково-методичної літератури, що дозволило визначити ключові методологічні підходи до тренувального процесу та виявити специфічні особливості фізичної підготовки юних спортсменів у даному віковому періоді. Визначено взаємозв’язок між морфофункціональними характеристиками дитячого організму та ефективністю застосування різних засобів розвитку швидкісно-силових якостей у волейболі. Розроблено та експериментально перевірено методику розвитку швидкісно-силових здібностей, яка базується на поєднанні спеціалізованих вправ з варіативними тренувальними методами, адаптованими до вікових та фізіологічних можливостей спортсменів. Включено комплексні вправи, спрямовані на вдосконалення реактивної швидкості, вибухової сили, координації рухів та динамічної витривалості, що є ключовими для ефективної гри у волейбол. Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність запропонованої методики. В експериментальній групі спостерігалося покращення швидкості пересування, стрибкової здатності, сили удару та загальної фізичної підготовленості, що перевищувало показники контрольної групи. Отримані дані підтверджують доцільність використання запропонованої методики в практиці підготовки юних волейболістів, оскільки вона сприяє оптимізації тренувального процесу, підвищенню рівня спортивної майстерності та зниженню ризику травматизму.