Розробка алгоритму оцінки ризиків дитячого взуття як етапу доведення відповідності вимогам безпечності в ЄС

Abstract

Анотація. Визначення умов безперешкодного експорту нехарчової продукції на ринок країн ЄС, доведення її відповідності вимогам безпечності, яка зокрема передбачає виявлення та оцінку ризиків, пов’язаних із продукцією та її експлуатацією є завданням своєчасним та актуальним. Методологія оцінки ризиків вже виготовленого товару представлена переважно у розрізі функціонування системи внутрішнього контролю якості на виробництві, а не аналізу споживчого ризику під час всього терміну експлуатації продукції. Тому розробка алгоритму оцінки ризиків дитячого взуття є необхідним кроком у реалізації Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів для взуттєвої галузі України та дієвою інструкцією для виробників з метою виходу на європейський ринок. Разом із тим, у перспективі для виконання потенційних вимог гармонізованого законодавства України до законодавства ЄС. Метою дослідження є побудова алгоритму проведення оцінки ризиків дитячого взуття відповідно до вимог безпеки ЄС, методом аналізу сценаріїв настання ризиків із застосуванням інструменту оцінки ризику в системі Safety Gate (Safety Gate risk Assessment). Запропоновано доведення відповідності дитячого взуття вимогам безпечності ЄС згідно із Регламентом (ЄС) № 2023/988 “Про загальну безпеку продукції”, у вигляді алгоритму оцінки ризиків, який включає: виявлення джерел небезпеки в дитячому взутті; формулювання ризику; визначення тяжкості травми або пошкодження; розробку сценарію заподіяння шкоди; визначення ймовірності заподіяння шкоди; визначення рівня ризику; документування оцінки рівня ризику. Імплементація запропонованого алгоритму сприяє забезпеченню виробником належного рівня відповідності вимогам безпечності ЄС та дозволяє: здійснити всебічну оцінку ризиків, пов’язаних із виробництвом дитячого взуття, відповідно до законодавчих актів ЄС; отримати документально підтверджені результати аналізу з належним рівнем обґрунтованості; інтегрувати відповідну аналітичну інформацію до складу технічної документації; забезпечити наявність вичерпних відповідей для органів ринкового нагляду ЄС; зменшити регуляторні та технічні бар’єри, що ускладнюють вихід продукції на ринок ЄС. Подальші дослідження будуть присвячені узагальненню вимог та умов доступу взуття українського виробництва на ринок ЄС.