Китайські та японські фразеологізми: порівняльний аспект

Abstract

Статтю присвячено дослідженню фразеологічного фонду китайської та японської мов, зокрема порівняльному аналізу фразеологічних одиниць з точки зору їхньої форми, структури, особливостей накреслення ієрогліфічних знаків, семантики та національно-культурних компонентів, що містяться в них. Національно-культурна специфіка китайських та японських фразеологізмів тісно пов’язана з характерними рисами свідомості народу, співвідношенням мови та мислення, мови та культури, тому основний дослідницький підхід є переважно компаративним та лінгвокультурологічним. У роботі розглянуто вплив китайської мови і культури на становлення й розвиток фразеологічної системи японської мови, окреслено взаємозв’язок між китайськими ідіомами чен’юй та японськими ідіомами йоджіджюкуґо. Порівняння форм накреслення ієрогліфів репрезентує зміни у системах письма китайської та японської мов, зумовлені історичними процесами розвитку обох мов. Різновекторність мовних звичок відображено у зміні порядку слів у складі фразеологічної одиниці в японській мові при збереженні вихідного значення китайського першоджерела. Низка японських ідіом, запозичених з китайської мови, демонструє процес адаптації до особливостей японської мови, що визначається зміною певних компонентів у складі фразеологізму. Незважаючи на тісні зв’язки та запозичення елементів китайської мови й культури, японська мова створила власні, суто японські, фразеологічні одиниці, які містять національно-культурні компоненти, що відтворюють елементи життя народу, побуту, звичаїв та історичних фактів. Склад, структура та національно-культурне забарвлення власне японських фразеологізмів відрізняє їх від побудованих за нормами класичної китайської мови веньянь ідіом, котрі прийшли з китайської мови та закріпилися у мові й свідомості японського народу.