Чинники формування критичного мислення особистості

Abstract

Стаття присвячена проблемі формування критичного мислення особистості та чинникам, що детермінують означений процес. Актуальність означеної проблеми зумовлена повномасштабним вторгненням країни-агресора на територію незалежної України, паралельним веденням інформаційної війни ворогом. За таких умов сформоване критичне мислення громадян стане запорукою їхньої безпеки, як під час війни, так і у процесі відновлення країни. Автори розглядають сутність категорії «чинник» крізь умови, рушійні сили та фактори становлення того чи того процесу. На основі аналізу наукової психолого-педагогічної літератури вони виокремлюють такі групи чинників: нейрофізіологічні, психолого-педагогічні, соціальні. До першої категорії чинників ‒ нейрофізіологічних ‒ автори зараховують: вплив фізіологічного стану на прийняття рішень; вікові й індивідуальні особливості людини; прагнення особистості покращити співпрацю з іншими; роль винагороди; вплив обличчя, що демонструє негативні емоції на сприйняття інформації. Психолого-педагогічними чинниками формування критичного мислення визначено: упровадження технології розвитку критичного мислення; володіння засобами роботи з інформацією; урахування індивідуальних та вікових особливостей здобувачів освіти; гармонізація емоційного й інтелектуального факторів навчання; стиль навчання; використання в освітньому процесі того чи того методологічного підходу до формування критичного мислення особистості, наявність спеціального освітнього середовища (інноваційне освітнє середовище), готовність педагогів до проведення формування критичного мислення особистості. До соціальних чинників формування критичного мислення особистості автори відносять: оточуюче середовище (родина, референтні особистості, заклади освіти, інші соціальні інститути, роботи, дозвілля) та ціннісні орієнтації людини.