Abstract:
У статті проаналізовано специфіку мислення особистості в умовах інформатизації та діджиталізації, коли обсяг доступної інформації суттєво перевищує можливості
людини ефективно її аналізувати, систематизувати та приймати рішення на професійному та повсякденному рівнях. Автори аналізують феномен «двосистемного мислення», характеризуючи специфіку роботи обох систем та властивість свідомості мінімально залучати Систему 2 до прийняття рішень. Визначено провідні когнітивні викривлення особистості, які заважають критичному осмисленню інформації, що поєднані у групи, зокрема: наявність
значного обсягу інформації, брак або відсутність смислу в наявній інформації, брак
часу та ресурсів для обробки інформації, не достатній обсяг пам’яті тощо.
До традиційних когнітивних викривлень першої групи відносяться: налаштованість
свідомості помічати речі, які вже присутні в пам’яті або часто повторюються, а також помічати незвичайні деталі й такі, що підтверджують вже сформовану думку. Друга група складається з викривлень, коли особистість накладає поточний образ думок на минуле й майбутнє, намагається спрощувати числа, оперує вже звичними й більш привабливими моделями прийняття рішень.
До третьої групи належать такі властивості психіки, коли особистість намагається
віддавати перевагу вже знайомим фактам, людям, взаємодіяти з тією інформацією, яка вже була досліджена, хоч і на мінімальному рівні. Остання група характеризується такими провідними упередженнями: поступове змінення у свідомості фону подій минуло відповідно до наявного на сьогодні досвіду.
Доведено, що сформоване критичне мислення здатне частково подолати когнітивні викривлення, зробити аналіз інформації більш ефективним, систематизованим,
реалістичним, що дозволить приймати адекватні рішення на професійному та
повсякденному рівнях.
