| dc.description.abstract |
Стаття присвячена проблемі формування критичного мислення громадян та
теоретичному обґрунтуванню відповідної технології. Автори визначають сутність педагогічної технології як сукупність форм, методів, засобів, прийомів, які використовуються в освітній діяльності для досягнення конкретної мети на основі
суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Своєю чергою, технологія формування критичного
мислення особистості визначається як цілеспрямована, заздалегідь спроєктована,
планомірно реалізована, упорядкована сукупність дій щодо реалізації педагогом певних методів, засобів і прийомів, спрямованих на формування критичності мислення особистості. Концептуальною основою технології формування критичного мислення особистості виступає ціннісно-смислова парадигма освіти, що вміщує в собі низку наукових підходів, зокрема: аксіологічний, середовищний, рефлексивно-діяльнісний, герменевтичний. Мета технології полягає у поетапному формуванні критичного мислення особистості на різних вікових етапах задля поступового
розвитку вмінь вдалого аналізу, обробки, систематизації, класифікації інформації,
що забезпечить ефективне виокремлення достовірних даних, прийняття на цій основі рішень на повсякденному та професійному
рівнях. До провідних суб’єктів технології відносимо учнів / здобувачів вищої освіти та
педагогів, а також інших учасників освітнього процесу закладів освіти. Реалізація
технології відбувається згідно етапів: ціле-мотиваційний, етап осмислення,
рефлексивний, з використанням сукупності методів відповідно до віку (мозковий штурм, займи позицію, вірні / невірні висловлювання, древо передбачень, кошик
ідей, читання з зупинками, обговорення в колі, ромашка запитань, кубування, обмін
проблемами, банк запитань, лепбук, сенкан, ментальна карта тощо).
Прогнозованим результатом технології є підвищення рівня сформованості критичного мислення особистості до середнього та високого. |
uk_UA |