Abstract:
На підставі аналізу наукової літератури у статті розкрито структуру поняття
«критичне мислення». Констатується, що в сучасному педагогічному дискурсі відсутнє уніфіковане поняття «критичне мислення особистості». Дослідники розкривають різні складники, компоненти, фази, ознаки,
показники та ін. критичного мислення особистості і суб’єктів навчання. Авторами
виокремлено вертикальну й горизонтальну структури критичного мислення особистості, при цьому горизонтальна структура є однаковою на кожному рівні вертикальної структури. До підструктурних компонентів належать: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний (за вертикальною структурою); особистісний, мисленнєвий, інформаційний, операційний блоки (за горизонтальною структурою). Аналіз значної кількості наукових розвідок присвячених окресленій проблемі дозволив виокремити змістове наповнення структурних
компонентів відповідно до визначених блоків: мотиваційно-ціннісний компонент відображає мотиви, потреби, спрямованість особистості, що в нерозривній єдності впливають на мету її діяльності, визначають домінантні позиції в процесі критичного мислення; когнітивний компонент, по-перше, містить сукупність знань про критичне мислення, його механізми і сутнісні характеристики, по-друге, синтезує мовленнєві уміння і навички, у яких реалізуються критичне мислення; діяльнісний компонент передбачає ефективне використання критичного мислення у процесі самостійної взаємодії з інформацією, самоконтролю та самокорекції, а також застосування вмінь з контролю розумової діяльності; рефлексивний компонент спрямовує особистість на критичну оцінку власної мисленнєвої діяльності, її результатів, використання набутих знань, умінь і навичок про критичне мислення на
вирішення проблем і прийняття виважених рішень, створення власних ідей. Зазначено, що структура поняття «критичне мислення особистості» становить неподільну єдність її складників, ступінь зв’язків між
якими дозволяє судити про її цілісність.
