Abstract:
У статті проаналізовано особливості конфлікту та систему персонажів у сучасних українських п’єсах з «ірреальним» (нереальним) хронотопом. Твори українських драматургів 2000–2010-х рр. відрізняє різноманітність конфліктів, втілених у них, поєднання різних видів конфліктів в одному творі, перетікання одного різновиду конфлікту в інший (внутрішній – зовнішній конфлікти; ідейні, соціальні, любовні, сімейні, моральні, релігійні, буттєві та екзистенційні; конфлікти Персонаж – Персонаж, Персонаж – Група, Персонаж – Середовище, Персонаж – Метафізичне поняття). Героями в «ірреальних» п’єсах стають люди з надзвичайними здібностями, біороботи, фантастичні істоти, ангели
та персонажі з потойбіччя. Характери розкриваються у діях, діалогах та невеликих монологах.
Так, у п’єсах С. Щученка головними є міжособистісні, любовні конфлікти. Автор показує тип героя,який вбив у собі надзвичайні здібності та вбиває їх у всіх людях, які не схожі на нього («Повернення»).
У творах С. Щученка «Без коня», Ж. Безп’ятчук «Суд», «Труба» та А. Наумова «Вперед, в Обітоване» зображено конфлікти між людиною та суспільством. Моральні конфлікти стають головними у п’єсах Н.Л. Мірошниченко «Угода з ангелом» (пошук головним героєм сенсу свого життя), О. Гончарова «Сім кроків до Голгофи» (створення яскравого образу злодія-антимесії Месії-Іафета), О. Миколайчука-Низовця «Зніміть з небес офіціанта, або Навіщо нам торішній сніг» (створення статичного характеру героя-
«антимитця»). У психологічній п’єсі з елементами символізму П. Ар’є «Кольори» персоніфіковано різні вікові періоди життя Марії у таких персонажах, як Жінка в рожевому, Жінка в помаранчевому, Жінка в червоному, Жінка в фіолетовому та Жінка в чорному (білому). Конфлікт цього твору буттєвий, він тісно
пов’язаний з головними екзистенційними конфліктами людства.
