Порівняння хмарних і стаціонарних версій Stable Diffusion AI як інструмента графічного дизайнера

Abstract

У статті схарактеризовано явище зростання застосування алгоритмів штучного інтелекту в галузі графічного дизайну. Зазначено, що використання генеративного штучного інтелекту у підготовці майбутніх графічних дизайнерів, так і в подальшій професійній діяльності привертає увагу як дослідників у галузі вищої професійної освіти, так і практикуючих дизайнерів. Нагальною визначено проблему вибору версій моделей генеративного штучного інтелекту з огляду на умови застосування цієї технології і особливостей використання результатів генерації. В статті в якості базової для аналізу запропоновано модель глибокого навчання з відкритим вихідним кодом Stable Diffusion AI. З’ясовано, що Stable Diffusion AI представлена як стаціонарними версіями (зокрема, ComfyUI і Automatic1111), так і хмарними сервісами (зокрема, Playground.com і Leonardo.ai). В статті наведено ключові характеристики як стаціонарних версій Stable Diffusion AI (можливість налаштування інтерфейсу, процесу генерування результатів, безкоштовність використання при широкому функціоналі версій), так і хмарних сервісів (підвищена зручність та доступність роботи, отримання доступу до згенерованого контенту, взаємодія з ним без використання локальних обчислювальних ресурсів, швидке поширення результатів). З’ясовано обмеження і складності у користування кожним з типів версій Stable Diffusion AI: від знання мов програмування Python для стаціонарних версій до навичок написання запитів на генерацію для хмарних сервісів. На основі виконаного аналізу особливостей версій Stable Diffusion AI і умов їх використання визначено критерії їх відбору для використання у підготовці майбутніх графічних дизайнерів та подальшій професійній діяльності, до яких віднесено технічні вимоги, ціну користування, особливості інтерфейсу, навички для користування версією і можливість використання в комерційних цілях.