Марко Вовчок і літературна казка : авторський внесок у розбудову жанру

Abstract

У статті розглянуто роль Марка Вовчка в розвитку української літератури для дітей та юнацтва. Наголошено на її перекладній діяльності, активній співпраці з паризьким пись- менником і видавцем П’єром-Жулем Етцелем у «Журналі виховання та розваги», створенні різних за жанрами (оповідання, казки, повісті) й тематикою (історичне минуле, соціальні проблеми, природа, стосунки дітей) творів для юного читача українською мовою. Осмислено внесок Марка Вовчка в розбудову жанру літературної казки, схарактеризовано художні осо- бливості творів «Дев’ять братів і десята сестриця Галя», «Кармелюк», «Ведмідь». Відзначено, що «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» побудовано на баладному сюжеті, поширеному в українському фольклорі. Героїв зображено на тлі тогочасної доби, сконцен- тровано увагу на негативних явищах у житті родини. Проаналізовано елементи казкової форми: формули часової умовності. З’ясовано, що авторці вдалося послідовно й лаконічно викласти основну подієво-сюжетну лінію, зосередитись на психологічних мотивах поведінки персонажів, об’ємніше виписати їхні характери, загострити увагу на соціальних проблемах. Проаналізовано повість-казку «Кармелюк», де використано сюжети українських народних переказів і пісень про народного месника. Наголошено на гіперболізації в зображенні зовніш- ності героя, його сили. Реалістичності оповіді надають описи місцевості, природи, побуту, в яких виразно простежується авторська оцінка, психологізм у зображенні станів і почуттів дружини й доньки головного персонажа. Умовність перебігу подій твору зафіксовано часо- вими кліше, топографічними казковими формулами. Відзначено, що в казці «Ведмідь» обіграно модель гендерної поведінки дівчинки. Авторка дотрималась традиційної для фольклорної казки гіперболізації пріоритетних образних рис, посилила реалістичність їхнього зображення. Письменниця експериментує з формою та зміс- том твору, що узалежнено особливостями її бачення та розуміння сутності жанру, міри втручання в канонічну модель фольклорного твору.