Психологічний аналіз проявів ірраціонального мислення здобувачів вищої освіти з різним рівнем самоефективності

Abstract

Стаття присвячена психологічному аналізу такого когнітивного феномену як відчуття самоефективності та його емпіричному дослідженню. Ідея дослідження базується на припущенні про те, що існує певний взаємозв’язок між ірраціональними формами мислення та відчуттям здатності впоратися із завданням. Робота базується на класичному поняття самоефективності Альбера Бандури та конкретизується у поняттях предметної, міжособистісної та особистісної самоефективності. А також на понятті ірраціональних установок Альберта Елліса серед яких катастрофізація, повинність стосовно себе, повинність стосовно інших, низька фрустраційна толерантність та схильність до глобальної самооцінки. Для досягнення мети дослідження було використано методику вивчення самоефективності особистості (Р. Шварцер, М. Єрусалем в адаптації В. Ромека) та тест визначення рівня предметної та міжособистісної самоефективності (Дж. Маддукс, і М. Шеєр, модифікація Л. Бояринцевої). Для визначення наявності у випробованих нераціонального мислення використовувався тест ірраціональних установок А.Елліса. Серед використаних методів математичної статистики є такі як дескриптивна статистика, кореляційний аналіз, критерій Колмогорова-Смірнова, Шапіро-Уілка. У підсумку аналізу було отримано результати, що свідчать про переважання над нормою у даній вибірці низького рівня міжособистісної самоефективності, що пояснюється переважанням дистанційного навчання; про домінування у здобувачів вищої освіти таких ірраціональних настанов як катастрофізація та повинність стосовно себе. Значущі коефіцієнти кореляції ми отримали між предметною самоефективністю та низькою фрустраційною толерантністю, між міжособистісно. самоефективністю та низькою фрустаційною толерантністю, схильністю до глобальної самооцінки та загальним показником ірраціональності мислення; а також між показниками особистісної самоефективності та схильністю до глобальної самооцінкою. Результати даного дослідження будуть корисні практичним психологам при роботі з проблемою самоефективності та кураторам академічних груп здобувачів вищої освіти при наданні психологічної допомоги та психологічної підтримки своїм підопічним.