dc.description.abstract |
У статті наголошується, що повномасштабна агресія росії проти України та інформаційний вплив, що її супроводжував, актуалізували проблему наукового, сутнісно-термінологічного аналізу збройного насилля. Вказується, що розуміння змісту феномену збройного насилля наддасть вагомі аргументи у протидії інформаційній агресії російської федерації. Підкреслюється, що розкриття
заявленої теми також сприятиме поглибленню й деталізації вивчення процесів, у які була втягнута наша держава з 2014 р. та з 2022 р. а, результативність зазначеного безпосередньо пов’язане з використання науково аргументованого категоріального апарату. Наводяться аргументи того, що насилля є характерним для людського середовища. Стримування від нього відбувається не на інстинктивному рівні, а за допомогою соціокультурних факторів, які не є абсолютними. Підкреслюється, що усі прояви цього феномену в суспільстві концентруються в явищі соціального насилля, з якого на основі причетності до державної влади виводиться поняття
політичного насилля. Констатовано, що межі розуміння як соціального, так і політичного насилля є наразі досить дискусійними. У науковій літературі виявляються підходи, які як абсолютизують насилля, так і звужують уплив зазначеного явища до мінімуму. На думку авторів, найважливішим критерієм для класифікації насилля є використання в цьому процесі зброї. Вони стверджують – немає жодних сумнівів, що збройне насилля є насиллям.
Запропоновано вважати основною метою більшості неозброєних видів соціального та політичного насилля ‒ запобігання озброєним формам протистояння. Збройне насилля автори статті вважають явищем політичним ‒ особливим засобом та методом соціально-політичного протиборства, граничним ступенем примусу опонента та підпорядкування його своїй волі шляхом застосування збройної
сили або загрози її застосування. З огляду на сутність та види державного суверенітету, з яким прямо пов’язане існування політичної системи, пропонується класифікувати збройне насилля на внутрішнє та зовнішнє, що має певні, названі у статті, види. |
uk_UA |