Етнонаціональні аспекти адміністративно-територіальної реформи в Україні на регіональному та місцевому рівнях

Abstract

В дослідженні розглянуто етнонаціональні аспекти реалізації адміністративно-територіальної реформи та процесу децентралізації в Україні. Визначено сутність етнонаціональної політики, її спрямованість та мета. Проаналізовано нормативно-правову базу, щодо впровадження державної етнонаціональної політики в процес формування об’єднаних територіальних громад у місцях компактного проживання національних меншин. При розробці та реалізації етнонаціональної політики не тільки на державному але й регіональному і місцевому рівнях потрібно враховувати історичні, етнічні, географічні, економічні, національно-культурні, релігійні, демографічні, міграційні особливості, а в деяких випадках і міжнародні зв’язки та відносини. Це суттєво вплине на практичну діяльність органів публічної влади, створить реальну можливість національним меншинам реалізувати свої права в економічному, освітньому, культурному просторі та приймати активну участь у державотворчих процесах, що є умовою гармонізації міжетнічних відносин у державі. Для багатонаціональної держави головним змістом етнонаціональної політики є збереження балансу інтересів національних і етнічних груп з інтересами держави та кожного громадянина незалежно від того, проживає він на території держави чи за її кордонами. Етнонаціональна політика, як складова внутрішньої політики забезпечує стабільність країни та попереджає виникнення проявів націоналізму та сепаратизму. Історичний досвід свідчить, що в країнах з тоталітарним або авторитарним режимами неминуче виникають проблеми у відносинах, як в середині того чи іншого етносу, так і між етнічними групами, що призводить до етнічних конфліктів, хаосу та насильства в суспільстві. У світі накопичений значний досвід вирішення етнічних проблем – від конфліктного до консенсусного, тому для успішної розробки та реалізації державної етнонаціональної політики в Україні необхідно дослідити найбільш цікаві практики країн Центральної Європи, так як цей досвід може бути корисним при доопрацюванні національно-культурної та етнонаціональної політики нашої держави, створення надійної системи національної безпеки.