http://hdl.handle.net/123456789/9970 Wed, 15 Apr 2026 23:23:48 GMT 2026-04-15T23:23:48Z http://hdl.handle.net/123456789/12295 Методологічні основи дизайн-проєктування: теоретичний та практичний виміри Гетьман, О. П. Метою статті є визначення теоретичних і практичних засад методології дизайн-проєктування як інтегрованої системи знань, що поєднує аналітичний, творчий і технологічний аспекти діяльності дизайнера. У статті розглянуто сутність, структуру та значення методології дизайн-проєктування як міждисциплінарного напряму, що поєднує гуманітарні, технічні та художні підходи у процесі створення предметно-просторового середовища. Підкреслено роль методологічного знання у формуванні цілісного бачення дизайнерської діяльності, розвитку творчого й критичного мислення, а також підвищенні ефективності освітньої підготовки майбутніх фахівців. Мета дослідження полягає у визначенні теоретичних засад формування методологічних принципів дизайн-проєктування та розкритті механізмів їх реалізації в освітньому процесі підготовки спеціалістів у сфері культури й мистецтва. Здійснено аналіз основних методологічних підходів – системного, культурологічного, синергетичного, естетичного та комунікативного – у контексті сучасної дизайн-освіти. Окрему увагу приділено вивченню концепцій Р. Арнгейма, В. Вонга та Д. Нормана, які акцентують взаємозв’язок між сприйняттям форми, функціональністю, користувацьким досвідом і емоційним впливом дизайнерського продукту. Виявлено роль методології у формуванні авторської концепції дизайнера, побудові логіки проєктного процесу, вдосконаленні композиційних умінь, розвитку професійної рефлексії та творчої самореалізації. У результаті дослідження узагальнено структурно-логічну модель дизайн-проєктування, що інтегрує аналітичні, творчі та технологічні етапи, забезпечуючи гармонійне поєднання інтелектуального, естетичного й практичного компонентів діяльності. Підкреслено потенціал методологічної інтеграції для оптимізації освітніх стратегій і підвищення якості творчих практик. Визначено перспективи подальших досліджень, пов’язані з удосконаленням освітніх методик, розробкою інноваційних підходів до формування методологічної культури майбутніх дизайнерів і створенням ефективних систем підтримки творчих рішень у професійному середовищі. Гетьман О. П. Методологічні основи дизайн-проєктування: теоретичний та практичний виміри / О. П. Гетьман // Український мистецтвознавчий дискурс. — 2025. — Вип. 5. — С. 16-20. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12295 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12294 Формоутворення як метод дизайнерського мислення Гетьман, О. У статті детально просліджовано формоутворення як багаторівневий і міждисциплінарний метод дизайнерського мислення, що охоплює аналітичні, образно-художні, інженерно-конструкторські та візуально-композиційні компоненти, які забезпечують цілісність процесу створення предметно-просторових об’єктів. Метою дослідження є розкриття структурно-змістового потенціалу формоутворення як системоутворювального принципу дизайнерської діяльності, що формує послідовність прийняття творчих рішень та впливає на якість, функціональність і тектоніку кінцевого проектного продукту. Обґрунтовано, як формоутворення перетворюється з технічного інструменту на когнітивно-концептуальний механізм, орієнтований на генерацію нових просторових образів шляхом узагальнення, перетворення, комбінування й оптимізації структурних елементів форми. Розкрито історичні передумови сучасного розуміння формоутворення: від класицистичних композиційних усталеностей і міцних модерністських доктрин Баухаузу до сміливих пошуків постмодернізму, цифрової параметрики, біонічного моделювання та високотехнологічних методів цифрового прототипування. Проаналізовано зв’язок між формоутворенням і процесами сприйняття, концептуалізації й візуальної логіки дизайнера, які визначають структурну організацію об’єкта у новому семіотичному полі. Особливу увагу присвячено взаємодії формоутворення з художньою інтенцією автора, внутрішнім ритмом простору, пошуком матеріальної ідентичності та технологічною доцільністю. Акцентовано значення формоутворення у розвитку професійної індивідуальності дизайнера, формуванні його типологічного підходу до конструювання та створенні композиційно узгоджених, семантично змістовних та візуально виразних проектних рішень. Висновки дослідження підтверджують, що формоутворення є універсальною когнітивною моделлю, яка забезпечує інноваційність, логічність і творчу цілісність дизайнерської діяльності, сприяє становленню нових парадигм просторового мислення та є фундаментальною основою створення сучасних об’єктів у динамічному предметно-просторовому середовищі. Гетьман О. Формоутворення як метод дизайнерського мислення / О. Гетьман // Актуальнi питання гуманiтарних наук. — 2025. — Вип. 93, том 1. — C. 130-135. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12294 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12293 Методичні рекомендації до лабораторних та самостійних робіт з ОК «Основи формоутворення та макетування» для здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Графічний дизайн» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності В2 «Дизайн» Гетьман, О. П. З метою підвищення рівня професійної підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності В2 «Дизайн» освітньо-професійної програми «Графічний дизайн» пропонуються навчально-методичні матеріали, що сприятимуть підготовці до лабораторних занять і виконанню самостійної роботи під час опанування освітнього компонента «Основи формоутворення та макетування». Методичні рекомендації до лабораторних та самостійних робіт з ОК «Основи формоутворення та макетування» для здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Графічний дизайн» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності В2 «Дизайн» / Гетьман О. П. – Полтава : ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2026. – 58 с. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12293 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11017 Історія мистецтв Божинський, Н. І. У навчальному посібнику висвітлено основні етапи розвитку світового мистецтва та розкрито специфіку візуальних жанрів мистецтва протягом історії. Особливу увагу приділено змісту, структурі та формуванню мистецьких шкіл і напрямів у різні історичні періоди, що є важливим для формування загально-мистецького та естетичного кругозору майбутніх дизайнерів у процесі професійного вишколу. Божинський Н. І. Історія мистецтв : навч. посіб. / Н. І. Божинський. — Полтава : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2024. — 150 с. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11017 2024-01-01T00:00:00Z