http://hdl.handle.net/123456789/8351 Wed, 15 Apr 2026 21:37:57 GMT 2026-04-15T21:37:57Z http://hdl.handle.net/123456789/9194 Написи на одязі як б’єкт лінгвістичних студій Стрюк, Н. В. Одяг виконує не тільки типові захисну та утилітарну функції, але також виступає засобом спілкування. Ця позиція особливо яскраво проявляється в одязі з написами та принтами. Зростання популярності таких текстильних виробів обумовлює потребу у дослідженні написів на одязі як лінгвістичного явища. Метою роботи є визначення основних підходів до вивчення написів на одязі в сучасній науці загалом та мовознавстві зокрема. Встановлено, що в рамах лінгвістичної науки написи на одязі розглядаються в контексті комунікативно-прагматичної парадигми. Однак уніфікованого підходу до потрактування цього мовного явища не існує, деякі науковці визначають його як окремий жанр чи субжанр дискурсу, інші - як новий тип засобів масової інформації. В результаті дослідження було встановлено, що написи на одязі характеризуються певними мовними особливостями (використання скорочень та цифр, поширеність простих речень та еліптичних конструкцій, використання колоквіалізмів, молодіжного сленгу та гри слів, специфічний стиль письма, використання імперативів та інтертекстуальності) та виконують різноманітні функції (комунікативну, регулятивну, інформативно-репрезентативну, експресивно-прагматичну, гносеологічну, естетичну). Хоча більшість сучасних мовознавців одностайні в твердженні, що написи на одязі функціонують як засіб комунікації, проблеми використання відповідного терміна (напис, слоган, повідомлення) та вивчення написів не лише на футболках, а й на інших видах одягу залишаються невирішеними. Стрюк Н. В. Написи на одязі як б’єкт лінгвістичних студій / Н. В. Стрюк // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2021. - № 3 (341),квітень.- С. 43-50. Thu, 01 Apr 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/9194 2021-04-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/9193 Синтаксис простого речення у поезії Євгена Маланюка Подворчан, А. З. У статті розглянуто особливості синтаксису простого речення на матеріалі поезії малих форм Євгена Маланюка. Проаналізовано та встановлено, що до стилістичних ресурсів простого речення належать особливі випадки вживання однорідності, різновиди простих моделей речення, наявність різноманітних ускладнювальних компонентів. Найвиразнішими синтаксичними конструкціями в поетичних текстах Євгена Маланюка є неповні речення. Поет нерідко використовує зворотній порядок слів: він переставляє члени речення для того, щоб викликати емоційні переживання (позитивні чи негативні почуття) у читача, акцентувати його увагу на конкретному члені речення, уміло послуговується продуктивними моделями речень, однак переважають прості речення з ускладненими компонентами. У результаті дослідження з’ясовано особливості синтаксично стилістичної організації мови поетичних творів: специфіка координації підмета і присудка, випадки зображального використання однорідних членів речення, виражальні можливості простого речення у поетичних текстах. Результатом проведеної роботи стало виокремлення особливостей синтаксично-стилістичної організації поетичного тексту автора. Результати дослідження дають змогу оцінити внесок поета у систему синтаксичних ресурсів українського художнього мовлення та визначити закономірності й тенденції розвитку літературної мови. Вивчення синтаксичного мовного аспекту поета Євгена Маланюка висвітлює індивідуальну неповторність поета. У перспективі вбачається дослідження синтаксису складного речення Є. Маланюка та вивчення особливостей мови публіцистики поета як унікального явища в історії української літературної мови. Подворчан А. З. Синтаксис простого речення у поезії Євгена Маланюка / А. З. Подворчан // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2021. - № 3 (341),квітень.- С. 37-42. Thu, 01 Apr 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/9193 2021-04-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/9192 OCCASIONAL WORDS IN THE LANGUAGE OF ADVERTISING Kotenko, M. V.; Shtanhret, A. Z. The article attempts to investigate the peculiarities of using of occasionalisms in the language of advertising. A thorough analysis of selected occasionalisms was performed on the level of phonetics, semantics and syntax. It has been proven that alliteration is the most often used means to increase the intonational expressiveness of an advertising slogan, as illustrated by numerous examples from newspaper articles. The analysis of belonging of occasional words to a certain part of the language has shown that they mostly belong to the class of nouns, adjectives and verbs with a positive connotation, thus contributing to the expressiveness of an advertising slogan. It has been confirmed that every occasionalism has been created for a certain advertising slogan by violating the language norms of word formation. Most occasional words have been formed by derivation, mainly affixation, base formation and abbreviation. From a syntactic point of view, the language of advertising is represented by affirmative, interrogative and exclamatory types of sentences. The main function of the selected occasional words is the nomination of certain products and services. Performing the function of an expressive means, occasionalisms are mostly used to provide a vivid description of the advertising product or service in order to attract the attention of consumers. It has been proved the expediency of using intentionally incorrect spelling of words, the so-called sensational or divergent spelling in the texts of the advertising slogan is considered to be one of the effective ways to attract the attention of modern consumers to the advertising product or service. As an example of an innovative tool in the battle for perspective consumers, the use of numerals and other graphic symbols has been singled out for the potential consumers’ attention, which will help to increase the effectiveness of the advertising slogan and remembering of its new expressive shades,. Kotenko M. V., Shtanhret A. Z. Occasional words in the language of advertisin / M. V. Kotenko, A. Z. Shtanhret // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2021. - № 3 (341),квітень.- С. 27-36. Thu, 01 Apr 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/9192 2021-04-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/8384 Використання проектної технології на заняттях з англійської мови у закладах позашкільної освіти Савченко, Ю.Е. У статті розглянуті особливості організації навчально-виховного процесу на заняттях з англійської мови у позашкільному освітньому середовищі. Визначені переваги гурткової роботи, та означені її задачі, зокрема у викладанні іноземної мови. Встановлено, що позашкільна діяльність сприяє розвитку мовленнєвої, комунікативної, соціокультурної компетенцій учнів. Гурткові заняття характеризуються більшою гнучкістю, самодіяльністю та відповідністю інтересам учнів. Викладач гуртка має певну свободу у виборі форми проведення занять, організації роботи та контролю здобутих знань. З’ясовано, що одним з методів, який відповідає даним умовам є метод проектів. Розглянуто типологію навчальних проектів за Є. Полат та наведено методику поетапної реалізації роботи над проектом. У ході дослідження визначено, що проектна методика дозволяє інтегрувати у навчально-виховний процес різноманітні форми та види діяльності. Учні з різним рівнем володіння мовою роблять посильний внесок у спільну діяльність, таким чином до активної роботи залучаються всі без виключення учасники. У ході роботи над проектом учні здобувають практичні навички користування іноземною мовою, привчаються до роботи у колективі, мають можливість реалізувати свій творчий потенціал. Таким чином, проектна діяльність є невід’ємною складовою успішно організованої роботи з вивчення англійської мови та навчально-виховного процесу в цілому. Савченко Ю. Е. Використання проектної технології на заняттях з англійської мови у закладах позашкільної освіти / Ю.Е.Саченко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2021. - № 3 (341),квітень.- С. 186-193. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/8384 2021-01-01T00:00:00Z