http://hdl.handle.net/123456789/7753 Педагогічні науки Wed, 15 Apr 2026 21:33:37 GMT 2026-04-15T21:33:37Z http://hdl.handle.net/123456789/7806 Використання інформаційно-комунікативних технологій у профілактичній соціальній роботі Степаненко, В. І. У статті розкрито основні засоби, форми і можливості використання інформаційно-комунікативних технологій у профілактичній соціальній роботі з різними категоріями населення. Зазначено, що найпоширеніші масові, інформаційні, методичні і дослідницькі заходи профілактики негативних соціальних явищ у діяльності соціальних працівників на сьогоднішній день не обходяться без використання інформаційно-комунікативних технологій. Визначено сутність таких понять як соціальна послуга профілактики, інформаційне забезпечення системи надання соціальних послуг, соціальна реклама в контексті використання інформаційно-комунікативних технологій у професійній діяльності соціального працівника. Розглянуто переваги і недоліки використання інформаційно-комунікативних технологій у профілактичній соціальній роботі. Степаненко В. І. Використання інформаційно-комунікативних технологій у профілактичній соціальній роботі / В. І. Степаненко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2021. - № 1 (339), березень. - Ч. 2. – С. 80-93. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/7806 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/7805 Політика соціального забезпечення та діяльності соціальних служб України Пліско, Є. О.; Цокало, В. Ф. В статті проаналізовано діяльність системи соціального захисту та соціальних служб України. Визначено поняття «соціальний захист», наведено класифікацію системи соціального захисту за моделями соціальної політики інших країн (Австрія, Англія, Німеччина, США, Франція, Японія). Сформульовано єдиний принцип дії соціального захисту за наведеними моделями - сумісна дія комплексу заходів, які спрямовані на підвищення добробуту та якості життя населення (економічного, побутового, соціального). Означено про соціально- орієнтовану політику України, яка спрямована на подолання бідності, запровадження соціального страхування та адресної допомоги, вирішення проблем, пов'язаних із безробіттям населення. З'ясовано, що базовим державним соціальним стандартом у сфері доходів населення є прожитковий мінімум. Соціальну службу визначено як багатофункціональний державний орган виконавчої влади, який виступає гарантом в забезпеченні стабільності функціонування системи соціального захисту та соціального забезпечення соціально-уразливих груп населення. Встановлено, що соціальні служби є організаційною формою соціальної роботи, оскільки саме вони реалізують практику соціального забезпечення. Пліско Є. Ю. Політика соціального забезпечення та діяльності соціальних служб України / Є. Ю. Пліско, В. Ф. Цокало // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2021. - № 1 (339), березень. - Ч. 2. – С. 72-79. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/7805 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/7801 Наукові підходи до визначення вразливості та виокремлення вразливих груп населення Мальцева, О. І. У статті на основі аналізу наукових джерел та нормативно- правових документів узагальнено поширені сучасні наукові підходи до визначення поняття «вразливість» та виокремлення вразливих груп населення. Встановлено, що в залежності від сфери наукового дослідження вчені по-різному підходять до визначення поняття вразливості і механізмів потрапляння окремих осіб чи груп людей до категорії вразливих. Так, для юристів вразливість означає можливість порушення прав певної категорії людей, для економістів - потрапляння в ситуацію, коли людина обмежена в доступі до економічних ресурсів, що не дозволяє їй задовольняти «мінімальний рівень якості життя». З точки зору соціологів, вразливість притаманна особам чи групам, що мають певні соціально-демографічні характеристики або соціальний статус. Для соціальних працівників ознакою вразливості є наявність складної життєвої ситуації. Проте, незважаючи на різноманітність наукових підходів до визначення вразливості, профілактика цього явища значною мірою залежить від стратегії і тактики державного регулювання, від визначення пріоритетів і напрямів соціальної політики адекватних ситуації в державі, спрямованих на забезпечення соціального захисту та соціальної безпеки населення. Реформи, які є необхідною умовою стабілізації розвитку суспільства, повинні бути направлені на підвищення рівня охоплення населення соціальною підтримкою саме виходячи з потреб (урахування доходів одержувачів допомоги) і адресності (залежно від соціальних ризиків) при наданні даної підтримки. Мальцева О. І. Наукові підходи до визначення вразливості та виокремлення вразливих груп населення / О. І. Мальцева // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2021. - № 1 (339), березень. - Ч. 2. – С. 62-71. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/7801 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/7800 Становлення та розвиток системи взаємодії сім'ї і школи у вихованні гіперактивних учнів Маковецька, А. С. У статті узагальнено спроби різних науковців визначити особливість взаємодії як соціального механізму. У вітчизняній науці про виховання досліджено значну кількість аспектів взаємодії школи й соціального середовища. Розкрито систему взаємодії сім'ї і школи у виховання гіперактивних учнів як цілеспрямований вплив школи й соціального середовища одне на одного, який сприяє взаємозбагаченню, посиленню виховного потенціалу взаємодіючих систем. Здійснено аналіз історичних періодів розвитку роботи з сім'ями в загальноосвітніх навчальних закладах. Обґрунтовано основну мету виховання гіперактивної дитини, що передбачає взаємодію у взаємозалежній діяльності в системі стосунків батьків і вчителів. Визначено, що взаємодія полягає у допомозі соціальних інститутів одне одному та у розумному об'єднанні можливостей, зусиль в організації життєдіяльності школярів. Встановлено, що важливим елементом у взаємодії сім'ї та школи у вихованні гіперактивних учнів є чітка структура укладання індивідуального навчального плану, яка забезпечує досягнення оптимальних цілей відповідно до психолого-педагогічних особливостей дитини з гіперактивним розладом. Маковецька А. С. Становлення та розвиток системи взаємодії сім'ї і школи у вихованні гіперактивних учнів / А. С. Маковецька // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2021. - № 1 (339), березень. - Ч. 2. – С. 53-61. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/7800 2021-01-01T00:00:00Z