http://hdl.handle.net/123456789/5894 Wed, 24 Jun 2026 01:59:16 GMT 2026-06-24T01:59:16Z http://hdl.handle.net/123456789/13238 Компетентнісний підхід як складник системної модернізації фізичного виховання в умовах Нової української школи Ливацький, О. В.; Швиркa, В. М. У статті здійснено теоретичний аналіз впровадження компе тентнісного підходу як базового елемента системної трансформації фізичного виховання в умовах реалізації концепції «Нова українська школа». Авторами обґрунтовано, що модернізація галузі не може обмежуватися лише оновленням переліку вправ чи зміною нормативних показників, оскільки такі зміни мають фрагментарний характер і не забезпечують сталого результату. Вона потребує системної перебудови всієї структури педагогічного процесу, перегляду ціннісних орієнтирів, змісту освіти та дидактичних стратегій, спрямованих на формування особистості учня. Застосування методології системного підходу дозволило виокремити взаємозв’язок між цільовими, змістовими та результативними компонентами фізичного виховання як цілісного процесу. Доведено, що ефективність модер нізації значною мірою залежить від узгодженості цих компонентів та їх орієнтації на кінцевий результат – сформованість ключових і предметних компетентностей учнів. Особлива увага приділяється механізмам формування ключових компетентностей учнів через впровадження варіативних модулів та новітніх видів спорту (петанк, чирлідинг, флорбол), які сприяють розвитку не лише фізичних якостей, а й м’яких навичок (soft skills), зокрема комуніка тивності, командної взаємодії, відповідальності та саморегуляції. Розкрито роль учителя фізичної культури як системного оператора змін та фасилітатора освітнього процесу. Аргументовано, що сучасний педагог має володіти високим рівнем адаптивності, здатністю до проєктування інклюзив ного, безпечного та диференційованого освітнього середовища, а також готов ністю до впровадження інноваційних педагогічних технологій. Обґрунтовано, що компетентнісний підхід виступає інтегруючим чинником, який поєднує теоретичну підготовку учнів із їхньою здатністю застосовувати руховий досвід у повсякденному житті для зміцнення здоров’я та успішної соціалізації. Окреслено перспективи подальшого розвитку галузі, пов’язані з цифро візацією освітнього процесу, впровадженням інноваційних систем моніторингу фізичного стану учнів, а також розширенням варіативної складової навчальних програм. Зазначено, що такі зміни сприятимуть підвищенню ефективності фізичного виховання та забезпеченню його відповідності сучасним соціальним запитам. Ливацький О. В. Компетентнісний підхід як складник системної модернізації фізичного виховання в умовах Нової української школи / О. В. Ливацький, В. М. Швирка // Наукові інновації та передові технології. — 2026. — № 5 (57). — С. 1921–1931. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/13238 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/13236 Елементи історії фізичної культури в контексті вивчення освітнього компонента «Вступ до спеціальності» Очкалов, О. Ф.; Ливацький, О. В. У статті здійснено науковий аналіз змісту освітнього компонента «Вступ до спеціальності» в системі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та обґрунтовано доцільність включення до нього елементів історії фізичної культури. Доведено, що історичний компонент має важливе світоглядне, мотиваційне, пізнавальне та професійно орієнтаційне значення, оскільки сприяє формуванню в здобувачів вищої освіти цілісного уявлення про закономірності становлення фізичного виховання, спорту й професійної діяльності фахівця в цій галузі. Увагу зосереджено на висвітленні основних етапів розвитку фізичної культури у світовому та українському контекстах, що дозволяє простежити трансформацію її цілей, цінностей, змісту й організаційних форм у різні історичні періоди. Встановлено, що ознайомлення з традиціями української фізичної культури, національного спорту та олімпійського руху підсилює професійну ідентичність майбутнього вчителя, розширює його культурно-історичний кругозір і формує усвідомлене ставлення до соціальної значущості обраної професії. Обґрунтовано, що використання історичного матеріалу у процесі практичних занять, зокрема під час аналізу історичних подій, укладання хронологічних таблиць, тематичних обговорень і дискусій, підвищує рівень аналітичного мислення здобувачів освіти, сприяє кращому засвоєнню фахових знань і забезпечує зв’язок теоретичної підготовки з майбутньою педагогічною практикою. Узагальнено, що інтеграція елементів історії фізичної культури в освітній компонент «Вступ до спеціальності» є важливою передумовою формування історико-професійної компетентності, професійного світогляду та готовності майбутніх учителів фізичної культури до ефективної діяльності в сучасному освітньому просторі. Акцентовано, що історичний матеріал у структурі зазначеного освітнього компонента виконує пропедевтичну функцію та створює підґрунтя для подальшого глибшого опанування фахових дисциплін. Підкреслено, що звернення до історії фізичної культури сприяє збереженню професійної традиції й формуванню здатності майбутнього вчителя осмислювати сучасні освітні процеси в широкому соціокультурному вимірі. Очкалов О. Ф. Елементи історії фізичної культури в контексті вивчення освітнього компонента «Вступ до спеціальності» / О. Ф. Очкалов, О. В. Ливацький // Фізичне виховання та спорт. — 2026. — № 2. — С. 63–68. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/13236 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/13235 Еволюція рухливих і спортивних ігор у контексті історії фізичної культури в системі міждисциплінарної підготовки здобувачів вищої освіти Ливацький, О. В.; Леонтьєва, І. В.; Леонтьєв, О. В. У статті концептуалізовано еволюційну динаміку ігрових практик як базисний детермінант міждисциплінарного синтезу в системі підготовки фахівців галузі фізичної культури. На основі історикопорівняльного аналізу розвитку ігрової діяльності від давньосхідних систем до античних, середньовічних, козацьких та британських форм інституціоналізованого спорту розкрито закономірності трансформації правил, організаційних структур і тактичних моделей. Показано, що історичні форми ігор виконують функцію прототипів сучасних освітніх компонентів та відображають генезу професійних компетентностей – стратегічних, організаційно-управлінських, соціально-комунікативних і рефлексивних. Розроблено структурно-функціональну модель інтегрованої підготовки здобувачів вищої освіти, яка охоплює історико-аналітичний, етнокультурний, практико-методичний, контрольно-оцінювальний та рефлексивно-адаптивний блоки. Обґрунтовано доцільність інтеграції національних традицій фізичного виховання, зокрема козацької етнопедагогіки та пластового руху, із принципами британської моделі спорту ХІХ століття як основи стандартизації та регламентації змагальної діяльності. Наукова новизна дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні історичних форм ігрової діяльності як структурних чинників професійної підготовки та у визначенні механізмів їх інтеграції в освітні програми спеціальностей А4.11 Середня освіта. Фізична культура та А7 Фізична культура і спорт. Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованої моделі під час модернізації змісту навчальних дисциплін, удосконалення критеріїв оцінювання та формування цілісного професійного мислення майбутніх фахівців. Ливацький О. В. Еволюція рухливих і спортивних ігор у контексті історії фізичної культури в системі міждисциплінарної підготовки здобувачів вищої освіти / О. В. Ливацький, І. В. Леонтьєва, О. В. Леонтьєв // Фізичне виховання та спорт. — 2026. — № 1. — С. 104–111. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/13235 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/13234 Системний підхід до управління інноваційними проєктами у фізичному вихованні старшокласників та методологічні засади оцінювання їх ефективності Ливацький, О. В.; Отравенко, О. В. У статті представлено теоретичне обґрунтування та результати практичного впровадження моделі системного управління інноваційними проєктами у фізичному вихованні старшокласників. Доведено, що трансформація запитів покоління Z зумовлює необхідність переходу від репродуктивних методів навчання до розбудови цифрового освітнього середовища, де педагог виконує роль менеджера та фасилітатора. Крізь призму системного підходу обґрунтовано синергію фізичних навантажень та ІКТінструментарію як чинника адаптивності освітнього процесу. Автором розроблено алгоритм реалізації гейміфікованого проєкту, що базується на персоналізованих траєкторіях успіху та конвертації рухової активності у цифрові бали досвіду. Методологічну валідність результатів підтверджено методами математичної статистики, що засвідчили позитивну динаміку внутрішньої мотивації учнів 10–11 класів. Сформована модель управління інноваціями є релевантною стратегії НУШ та має потенціал для широкого масштабування в національній системі освіти. Ливацький О. В. Системний підхід до управління інноваційними проєктами у фізичному вихованні старшокласників та методологічні засади оцінювання їх ефективності / О. В. Ливацький, О. В. Отравенко // SWorldJournal. — 2026. — Вип. 36, ч. 5. — С. 55–65. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/13234 2026-01-01T00:00:00Z