http://hdl.handle.net/123456789/5735 Sun, 05 Apr 2026 14:51:44 GMT 2026-04-05T14:51:44Z http://hdl.handle.net/123456789/12597 Основи педагогічної майстерності вихователя Варяниця, Л. О. Основи педагогічної майстерності вихователя : методичні матеріали до освітнього компоненту для здобувачів спеціальності «Дошкільна освіта» / уклад. Л. О. Варяниця. — Лубни : Вид-во ЛНУ ім. Т. Шевченка, 2026. — 64 с. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12597 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11989 Методи формування критичного мислення особистості Бадер, С.; Починкова, М. Глобалізаційні процеси та інформаційне перенасичення світового простору, соціально-політична нестабільність та воєнний стан в Україні зумовлюють необхідність формування критичного мислення громадян, починаючи з дошкільного дитинства. У науковому дискурсі критичне мислення розуміється як певна інтелектуальна здатність особистості до свідомого аналізу інформації, аргументованого оцінювання фактів, подій та явищ, формулювання власної позиції на основі системи ціннісно-смислових орієнтацій та глибокої рефлексії. Саме такі здатності є запорукою психологічної безпеки громадянина в мінливому світі, коли він спроможний ефективно протистояти маніпуляціям та потоку викривленої інформації з різних джерел. Тож, інтеграція технології критичного мислення в освітній процес закладів освіти різних ланок є вкрай важливим завданням. Зауважимо, що в арсеналі означеної технології існує чимало методів формування критичного мислення, отже, метою статті є їх систематизація відповідно до провідної мисленнєвої діяльності характеристика з точки зору педагогічного потенціалу в становленні критичності мислення. Під методом формування критичного мислення розуміється цілеспрямований спосіб організації різних видів діяльності (навчальної, виховної або соціально-комунікативної), який стимулює в особистості здатність до усвідомленого аналізу інформації, аргументованого судження, логічного мислення, самостійного прийняття рішень і рефлексії. Визначено такі методи формування критичного мислення у структурі відповідної технології: дискутивні (дискусії / дебати, коло ідей / кошик ідей, метод «Шість капелюхів» (Е. де Боно), фасилітований діалог, мозковий штурм, «мозаїка» / «ажурна пилка»), проблемно-пошукові (метод кейсів, метод проблемних питань з відкритим закінченням, евристична бесіда, метод гіпотез, «Древо припущень», дослідницькі задачі), логіко-аналітичні (логічні задачі та парадокси, порівняльний аналіз), класифікація, логічні схеми, інтелект-карти, графіки, діаграми Вена, кола Ейлера, «Ромашка Блума», «Кубик Блума», «Риб’яча кістка» , «Кластер), методи роботи з медіаінформацією (критичний аналіз медіатекстів, фактчекинг, інфографіка), аналітико-рефлексивні (таблиця «ЗХД» (знаємо – хочемо дізнатись ‒ дізналися», «Займи позицію», барометр), рефлексивні (щоденник спостережень / роздумів (рефлексивний щоденник), метод «Я-тверджень», метод «ПМЦ» (плюс – мінус – цікаво), коло рефлексії, метод «П’ять чому?», діаграму самопізнання, есе, сенквейн, методи «ПРЕС «Шкала думок»). Бадер С. Методи формування критичного мислення особистості / С. Бадер, М. Починкова // Актуальнi питання гуманiтарних наук. — Вип. 87, т. 1. — 2025. — 301-307. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11989 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11987 Медіаграмотність та критичне мислення особистості: компаративний аналіз Бадер, С. Стрімкий розвиток цифрових технологій та тотальна трансформація способу мислення людей у зв’язку з удосконаленням штучного інтелекту зумовлюють необхідність формування критичного мислення та медіаграмотності особистості. Проблема загострюється через повномасштабне вторгнення рф на територію України, що супроводжується і ментальною війною в ЗМІ та соціальних мережах. Метою статті є аналіз понять «критичне мислення» та «медіаграмотність» для подальшого розуміння шляхів протистояння дезінформації громадянами України. Автори зазначають, що критичне мислення розуміється в трьох векторах: як спосіб або певний тип мислення, як мислення, засноване на цінніснісно-смисловій сфері, як система / технологія. У межах розвідки сутність критичного мислення визначено як тип мислення, заснований на логіці, самостійності та рефлексії та системі ціннісно-смислових координат особистості. Медіаграмотність у сучасному науковому полі визначається у межах різних підходів: критично-аналітичний (ототожнюється з критичним мислення та визначається як здатність критично осмислювати інформаційний потік), культурологічний (розглядається в контексті загальної культури та як здатність тлумачити сутність та контекст медіатекстів), технологічний (опанування цифрових інструментів, розуміння алгоритму роботи медіа, програмування та кібербезпека), соціально-комунікативний (здатність ефективно взаємодіяти в медіапросторі, використовуючи навички комунікації) та етичний (здатність розуміти моральні та правові норми в роботі з інформацією, дотримуватись доброчесності, усвідомлювати відповідальність за поширення контенту та дотримуватися принципів інформаційної безпеки). Медіаграмотність у межах статті визначається як здатність отримувати, аналізувати, оцінювати та створювати інформацію в різних формах і через різні медіаканали на основі критичного мислення, розуміння принципів функціонування медіа, а також усвідомлення впливу інформаційного контенту на індивідуальні та суспільні уявлення. Компаративний аналіз категорій «критичне мислення» та «медіаграмотність» дає змогу визначити їх спільні (ефективний аналіз інформації, робота з певним контентом, уникнення когнітивних викривлень та упереджень, самостійність та обґрунтованість висновків) та відмінні риси (критичне мислення є більш ґрунтовним поняттям, має широку сферу застосування, уміщує значний спектр компетенцій, має велику практичну значущість). Бадер C. Медіаграмотність та критичне мислення особистості: компаративний аналіз / С. Бадер // Актуальнi питання гуманiтарних наук. — Вип. 85, т. 1. — 2025. — C. 235-241. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11987 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11986 Педагогічна компетентність педагога у формуванні критичного мислення громадян Починкова, М. М. В умовах сучасного суспільства, що характеризується перенасиченістю інформації, глобальними викликами та стрімкими змінами формування критичного мислення громадян стає провідною стратегією держави. У даному контексті освіті належить вагома роль у формуванні такого типу мислення громадян, а професійна підготовка майбутніх педагогів має переорієнтуватися на формування такого типу педагогічної компетентності, що сприятиме моделюванню освітнього процесу на засадах ціннісносмислової освітньої парадигми, що зорієнтовує на самостійне пізнання. Педагогічна компетентність педагога визначається як інтегративна професійна якість, що вміщує знання, уміння, навички, професійні цінності та особистісні характеристики, що дозволяють ефективно реалізовувати професійну педагогічну діяльність відповідно до сучасних освітніх вимог. Акцентовано на необхідності орієнтації педагогічної компетентності педагога на формування критичного мислення підростаючого покоління як вимоги часу. Структурними компонентами педагогічної компетентності педагога з урахуванням необхідності формування критичного мислення у підростаючого покоління визначено: мотиваційно-ціннісний (орієнтація на загальнолюдські цінності, усвідомлення значення критичного мислення в освіті й житті людини, а також професійній діяльності; установка на формування критичного мислення здобувачів освіти, громадян); когнітивний (знання про теорію критичного мислення, методику його розвитку й формування на різних вікових етапах); операційний (уміння впроваджувати технологію формування критичного мислення в освітній процес); рефлексивний (уміння оцінювати ефективність власної педагогічної діяльності). Провідними умовами формування педагогічної компетентності педагога визначено: сформоване критичне мислення педагога; набуття педагогом знань про критичне мислення на методологічному, теоретичному, методичному, технологічному рівнях; упровадження технології формування критичного мислення, як на етапі професійної підготовки або перепідготовки, так і під час професійної діяльності педагога; максимальне використання можливостей формальної і неформальної освіти; використання цифрових ресурсів та інтерактивних платформ; побудова індивідуальної педагогічної траєкторії педагога з метою розвитку власної педагогічної компетентності для формування критичного мислення громадян. Починкова М. М. Педагогічна компетентність педагога у формуванні критичного мислення громадян / М. М. Починкова, В. С. Курило, С. О. Бадер // Інноваційна педагогіка. — Випуск 84, т. 2. — 2025. — С. 9-15. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11986 2025-01-01T00:00:00Z