http://hdl.handle.net/123456789/5706 Доцент Wed, 15 Apr 2026 22:21:18 GMT 2026-04-15T22:21:18Z http://hdl.handle.net/123456789/10499 Дослідження психологічних особливостей самоактуалізації особистості здобувачів освіти : гендерний аспект Товстуха, О.; Чумак, О. У статті представлені результати емпіричного дослідження психологічних особливостей самоактуалізаціїї особистості здобувачів вищої освіти з урахуванням гендерної приналежності, яке було проведено впродовж 2021-2022 р. на кафедрі психології Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», вибірку дослідження склали 80 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, із них 47 респондентів жіночої статі та 33 респонденти чоловічої статі, віковий склад вибірки становив 19-22 роки. Діагностичний інструментарій містив: статеворольовий опитувальник (BSRI) С. Бема; тест-опитувальник CAT (модифікований варіант опитувальника особистісних орієнтацій Е. Шострома); методика «Хто Я?» М. Куна і Т. Макпартленда (у модифікації Т.В. Румянцевої); Тест сенсо-життєвих орієнтацій (в адаптації К. Муздибаєва). У результаті чого було отримано ряд висновків, так, здобувачки вищої освіти у повній мірі осмислюють своє життя, своє минуле, сьогодення та майбутнє, вони цілеспрямовані, з чітким розумінням майбутньої мети, в юнаків немає чітко окресленої мети, вони не готові брати особисту відповідальність за реалізацію своїх планів, а також не вірять у можливість контролювати події свого життя. Також дівчата вважають своє життя більш осмислене, вони схильні планувати своє майбутнє. У хлопців спостерігається низька свідомість життя, вони не в достатній мірі сподіваються на себе, чекають на підтримку лідера, у них недостатньо сформовані уявлення про сенс життя, також вони оцінюють своє життя як цікаве, але при цьому не зовсім довіряють дружбі. Дівчата, у порівнянні з хлопцями, схильні сприймати природу людини загалом як позитивну («люди загалом добрі»), більш сензитивні до своїх внутрішніх станів, точніше розуміють власні почуття та потреби. Товстуха О. Дослідження психологічних особливостей самоактуалізації особистості здобувачів освіти : гендерний аспект / О. Товстуха, О. Чумак // Вчені записки Університету «КРОК». – 2024. – №2 (74). – С. 317-322. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/10499 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10413 Psychological consequences of warfare for combatants: ways of social reintegration and support in Ukraine Krasnodemska, I.; Savitskaya, M.; Berezan, V.; Tovstukha, O.; Rodchenko, L. The aim of the article is to analyse the main ways of social reintegration and support for military personnel in Ukraine through the prism of analysing the main psychological effects on the combatants' mental health. The realisation of this goal involves the use of general scientific methods of analysis and synthesis, content analysis of scientific literature. The results show that the participation of servicemen in war can lead to serious psychological stress, communication, emotional, information stress. Post-traumatic stress disorder is one of the most common mental disorders among war veterans and includes various symptoms that can negatively affect physical and mental health, including repeated flashes of traumatic memories, sense of mirroring, agitation, and avoidance of certain social situations. The following methods are important to overcome the psychological effects of war: cognitive behavioural therapy, support from family and friends, effective communication, regular physical activity, and a balanced diet. It is also important to integrate servicemen and women into society by providing appropriate conditions for retraining, labour guarantees, state support, preferential conditions for admission and training, scholarships, additional educational services in the public space, etc. The conclusions note that it is important to provide legal support and services in the healthcare sector. Krasnodemska I. Psychological consequences of warfare for combatants: ways of social reintegration and support in Ukraine / I. Krasnodemska, M. Savitskaya, V. Berezan and others // Amazonia Investiga. – 2023. – Vol. 12 (70). – P. 78-87. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/10413 2023-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10412 Передумови та перспективи впровадження європейських цінностей у навчально-виховний процес закладів вищої освіти України Товстуха, О. М. Процес євроінтеграції української освіти відбувається з моменту незалежної України. Крок за кроком, реформа за реформою ми все ближче до європейського освітнього простору. У 2005 році Україна прийняла на себе зобов’язання реформувати систему вищої освіти відповідно до стандартів та рекомендацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), підписавши Болонську декларацію та ставши однією з країн-учасниць Болонського процесу. Варто зауважи- ти, що ми успішно з цим впорались. Так, в Україні діють два освітньо-кваліфікаційні рівні, а саме програма бакалаврату (undergraduate) та магістратури (graduate); існує єдина система наукових ступенів; запроваджено додаток до диплому, де перераховано всі освітні компоненти з кількістю отриманих балів, які засвоєні здобувачем вищої освіти під час навчання; оцінювання знань здобувачів вищої освіти відбувається за кредитно-модульною системою (ECTS / European Credit Transfer System). З кожним роком європейські фахівці в галузі освіти відзначають посилення прямої взаємодії між закладами педагогічної освіти України та інших європейських країн (створення численних об’єднань (консорціумів) закладів педагогічної освіти, які спрямовують свої зусилля на розроблення тієї чи іншої проблеми, передусім сучасного курікулума педагогічної освіти). У статті наголошено на тому, що наша держава створила всі можливості для того, щоб мати можливість інтегрувати європейські освітні цінності у свій навчально-виховний процес, але впровадження – це половина справи, друга половина – формування готовності як здобувачів освіти, так і викладачів не тільки сприймати європейські освітні цінності, але й транслювати їх навколишньому соціуму. Значний обсяг роботи присвячено аналізу перспектив майбутнього вищої освіти України, які ми розглянули у кон- тексті реалій і перспектив розвитку української держави в плануванні освітньої політики. Україна поставила собі за мету стати повноцінним членом Європейського Союзу, поки що це питання часу, кожен із науковців України повинен докласти усіх можливих зусиль, щоб вивести нашу українську систему на найвищий щабель не тільки в Європі, але й у світі. Товстуха О. М. Передумови та перспективи впровадження європейських цінностей у навчально-виховний процес закладів вищої освіти України / О. М. Товстуха // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова: педагогічні науки: реалії та перспективи. – 2022. – том 2. – С. 152-157. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/10412 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10411 Virtual Educational Space and Psychological Problems in a Pandemic Vdovichena, O.; Bahunina, O.; Tovstukha, O.; Lukіianchuk, A.; Budko, H. Aims: We aimed to analyze the peculiarities of educational simplicity and psychological problems under pandemic conditions, to conduct an empirical study among the participants of the educational space, to identify correlations between psychological properties of personality and the level of procrastination. Study Design: empirical study among the participants of the educational space, identifying correlations between psychological properties of personality and the level of procrastination. Place and Duration of Study: 320 students and teachers of higher educational institutions in Lviv took part in the survey. Methodology: In our study we used descriptive and empirical methods with application of elements of statistics - Pearson correlation analysis. In the study we also used the following sociological methods: online survey “Detection of socio-psychological problems, procrastination generated by the COVID-19 pandemic in the activity of educational institutions”, scales of diagnosing emotional states of personality, “Procrastination Scales” by B. V. Takman and methods of FAM (Feeling-Activity-Mood). Place and duration of the study: Dnipro State Medical University, Institute of Kyiv National Trade and Economic University and Medical Institute Sumy State University, of State mortgage «Lugansk National University of Taras Shevchenko» from April to October 2021. We also followed systemic approach, comparative method, weighting and forecasting method, according to which virtual educational environment also opens new perspectives for teachers and students, providing opportunities of access to multidirectional information, which allows to acquire social knowledge, social experience, formulate life prospects and realize personal potential. Results: It was found that teachers and students during the COVID-19 pandemic had a higher level of positive well-being, activity, a higher level of mood than during the pandemic. It was also determined that teachers and students had an increased level of procrastination during the pandemic. According to the results of correlation analysis in the group of students and teachers’ correlation relationships between the indicators: the level of procrastination, mood, well-being was established. It has been established that the crisis has hurt both the country and the population quite badly. Training for pupils and students and teachers changed from full-time to distance learning. This form of learning vividly showed all the difficulties: the motivation of students; their ability to self-education; communication in the learning process; the organization of the learning process. For teaching staff, the main difficulty became mastering digital technology to organize the educational process. Empirically it was confirmed that the emotional state “before” and “during” the pandemic is significantly different. Conclusion: The stressful situation has had its negative impact on the mental health of participants in the educational process, so an important role in this time of crisis is the activity of the psychological service of the educational institution. Vdovichena O. Virtual Educational Space and Psychological Problems in a Pandemic / O. Vdovichena, O. Bahunina, O. Tovstukha and others // Journal of Pharmaceutical Research Internationa. – 2021. – № 33 (50B) – P. 274-285. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/10411 2021-01-01T00:00:00Z