http://hdl.handle.net/123456789/5695 Доцент Tue, 14 Apr 2026 14:25:04 GMT 2026-04-14T14:25:04Z http://hdl.handle.net/123456789/10497 Екскурсія до музею як засіб формування особистості молодшого школяра Маркотенко, Т. С.; Коваленко, К. М. За сучасних умов нової української школи (НУШ) постає питання щодо нових підходів до організації і змісту навчально-виховної діяльності. Важливе місце серед них посідає один із перспективних напрямів сучасної педагогіки – музейна педагогіка, що вирішує проблеми формування особистості, а саме: розумовий розвиток, формування психічних рис, соціальний розвиток. Людська особистість розвивається в діяльності та під впливом середовища. Невід’ємною складовою навколишнього середовища є музеї. Музеї збирають, вивчають і зберігають історико-культурну спадщину, сприяють підвищенню культурно-освітнього рівня населення, поширенню знань про людину та навколишнє середовище, служать духовному розвитку суспільства. Сучасний музей – це і своєрідний комунікаційний майданчик, в якому відбувається специфічний процес комунікації – відвідувача з екскурсоводом, відвідувача з експонатами, відвідувачів між собою. У статті звертається увага на те, що музейні екскурсії – це особливі екскурсії, які не схожі ні на які інші, тому і підготовка до їх проведення також буде відрізнятися. Екскурсовод має враховувати усі особливості музею, у якому планується проведення екскурсії, досконало дослідити та вивчити літературу, усю необхідну інформацію, яка буде необхідною для проведення екскурсії, знати усі експонати, чітко визначити мету та тематику самої екскурсії, визначити маршрут екскурсії, бути готовим відповідати на запитання екскурсантів. Педагог, плануючи екскурсію школярів до музею, повинен провести з дітьми підготовчу роботу, продумати перевірку досягнень та результатів відвідування музею. У дослідженні представлено класифікацію екскурсій, їх організацію, зокрема організацію музейних екскурсій (на прикладі екскурсії школярів до Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Яковича Стеллецького). У статті зазначається, що екскурсія повинна поповнити школярів новими знаннями, розширити світогляд, ерудицію, принести відчуття задоволення від побаченого, почутого під час екскурсії. Маркотенко Т. С. Екскурсія до музею як засіб формування особистості молодшого школяра / Т. С. Маркотенко, К. М. Коваленко // Актуальні питання у сучасній науці. – 2024. – № 7 (25). – С. 759 - 769. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/10497 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10496 Художня література в режимних моментах молодших школярів Коваленко, К. М.; Маркотенко, Т. С. Державний освітній стандарт початкової загальної освіти Нової української школи передбачає реалізацію основної освітньої програми початкової загальної освіти через урочну і позаурочну діяльність. Однією з моделей організації позаурочної діяльності учнів є робота груп продовженого дня, коли організовано допомогу дитині у виконанні домашніх завдань, безпеку, збалансоване корисне харчування, дитина знаходиться в колі друзів і однокласників. Подовжений день реалізується лише за умови максимального використання всіх наданих режимом дня можливостей. Структура подовженого дня складається зі сніданку, уроків, обіду, активного відпочинок на свіжому повітрі, сну (для дітей шестирічного віку), самопідготовки, позаурочної діяльності, трудової діяльності дітей на пришкільній ділянці, заняття за інтересами, прогулянки. Позакласна і позашкільна робота під час уроків і в групах продовженого дня є невід’ємною частиною всієї системи навчально-виховного процесу школи. Урізноманітнити навчально-виховний процес допоможе ознайом- лення молодших школярів з художньою літературою, з малими фольклорними жанрами. Залучення дітей до світу художньої літератури починається ще з раннього віку в сім’ї через потішки, пестушки, забавлянки, колискові. У молодшому шкільному віці продовжується знайомство з різними жанрами дитячої літератури: казками, приказками та прислів’ями, загадками і скоромовками, лічилками, байками, легендами, поетичними творами тощо. Вивчення фольклорних творів у початковій школі сприяє високому рівню мовленнєвої культури: мовлення дитини стає багатим, точним та виразним; дитина вміє добирати слова, які найкраще передають зміст висловлювання; збільшується словниковий запас; вживає фразеологізми; розуміє роль метафор, порівнянь, епітетів у художньому тексті. Коваленко К. М. Художня література в режимних моментах молодших школярів / К. М. Коваленко, Т. С. Маркотенко // Вісник науки та освіти. – 2024. – № 6 (24). – С. 780-791. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/10496 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10495 Гейміфікація освітнього процесу в початковій школі під час навчання мови Маркотенко, Т. С. Основним пріоритетом Нової української школи є розвиток креативної особистості, тому навчання у школі не повинно зводитися лише до оволодіння знаннями й уміннями, які будуть для дитини необхідними в повсякденному житті; освітній процес має бути націлений на мотивацію до саморозвитку, самонавчання, самовиховання, унаслідок якого дитина буде прагнути до нового, цікавого, отримуючи при цьому задоволення від побаченого, почутого й пережитого. Початкова школа, з огляду на зазначене, закладає фундамент для подальшого розвитку духовного, морального, творчого, інтелектуального потенціалу учнів. Невід’ємною частиною сучасної освіти стала гейміфікація освітнього процесу, яка змінила акценти від традиційного навчання з письмовими та усними завданнями на уроці та вдома на отримання знань у процесі ігрової діяльності; гра дає змогу першокласникам почати шкільне життя без стресів і перенапруження. Навчання на основі гри – це зміна підходу учнів до навчання та підходу навчання до учнів. Мета навчання в грі – насолоджуватися самим процесом навчання; сприяння поліпшенню навчання учнів і якості здобутих знань і вмінь, отримання кращих результатів засвоєння мови. У статті з’ясовано, що однією з дієвих методик організації освітнього процесу в початковій школі на сучасному етапі є гейміфікація навчального процесу. Визначено, що під гейміфікацією в освіті розуміють упровадження ігор, ігрових технік та ігрових практик з освітньою метою. Проаналізовано науково-методичну літературу щодо гейміфікації освіти в початковій школі, розкрито роль ігор в розвитку та збагаченні активного й пасивного словника дітей, запропоновано ігри для опанування української мови учнями початкової школи. Маркотенко Т. С. Гейміфікація освітнього процесу в початковій школі під час навчання мови / Т. С. Маркотенко // Вісник науки та освіти. – 2024. – № 5(23). – С. 1124-1136. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/10495 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10494 Етимологічно-образна основа й культурно-національна конотація українських фразеологізмів із концептом душа Маркотенко, Т.; Мельник, Л. У статті проаналізовано українські фразеологізми, до складу яких уходить концепт душа, з погляду їхньої семантики, внутрішньої форми й культурно-національного конотативного змісту. За допомогою сучасного підходу до вивчення процесів номінації та явищ мотивованості на багатьох прикладах засвідчено, що, на відміну від прямо- номінативних одиниць, переносно-похідні знаки мови породжуються не логічним мисленням, а в процесі емпіричного осмислення дійсності й відображення її в національно-мовній свідомості. Маркотенко Т. Етимологічно-образна основа й культурно-національна конотація українських фразеологізмів із концептом душа / Т. Маркотенко, Л. Мельник // Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського : Філологія (мовознавство). – 2021. – Вип. 32. – С. 126-135. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/10494 2021-01-01T00:00:00Z