http://hdl.handle.net/123456789/5690 Tue, 14 Apr 2026 11:07:19 GMT 2026-04-14T11:07:19Z http://hdl.handle.net/123456789/11990 Освіта як базовий фактор формування критичного мислення громадян Починкова, М. М. У сучасному суспільстві, що характеризується стрімким розвитком інформаційних технологій та зростанням обсягу доступної інформації, особливої актуальності набуває питання формування критичного мислення громадян, особливо під час повномасштабного вторгнення країниагресора, яка веде потужну ментальну війну через ІПСО. Освіта відіграє ключову роль у процесі формування критичного мислення громадян, оскільки саме через систему освіти здійснюється передача знань, формування світогляду та розвиток навичок аналізу, оцінки й обґрунтування інформації. У статті розглядається взаємозв’язок між освітніми практиками та розвитком критичного мислення як необхідної компетенції сучасної людини. Автори досліджують сучасні освітні виклики, особливості постіндустріального суспільства щодо його вимог до становлення особистості й громадянина, специфічні функції інституту освіти, а також сутність технології формування критичного мислення, аналізують освітні методи, що сприяють його формуванню. Доведено, що технологія формування критичного мислення громадян сприяє швидкому й ефективному переходу сучасної моделі освіти до освіти постіндустріального суспільства. Подано розуміння сутності технології формування критичного мислення особистості як цілеспрямованої, заздалегідь спроєктованої, планомірно реалізованої, упорядкованої сукупності дій щодо реалізації педагогом певних методів, засобів і прийомів, спрямованих на формування критичного мислення особистості. Визначено, що традиційні методи навчання, орієнтовані на механічне засвоєння знань, не сприяють розвитку аналітичних здібностей, тоді як інтерактивні методики, проблемне навчання, дебати, проєктна діяльність і застосування міждисциплінарного підходу є ефективними засобами для розвитку критичного мислення. Зроблено висновок, що освіта є визначальним фактором у формуванні критично мислячих громадян, які здатні ухвалювати зважені рішення, аналізувати джерела інформації та протистояти маніпуляціям. Визначено перспективи подальших досліджень у цій сфері, зокрема необхідність удосконалення освітніх програм, що сприятимуть розвитку критичного мислення на всіх рівнях навчання. Починкова М. М. Освіта як базовий фактор формування критичного мислення громадян / М. М. Починкова // Інноваційна педагогіка. — Вип. 81, т. 2. — 2025. — С. 118-124. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11990 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11988 Методи формування критичного мислення особистості Бадер, С.; Починкова, М. Глобалізаційні процеси та інформаційне перенасичення світового простору, соціально-політична нестабільність та воєнний стан в Україні зумовлюють необхідність формування критичного мислення громадян, починаючи з дошкільного дитинства. У науковому дискурсі критичне мислення розуміється як певна інтелектуальна здатність особистості до свідомого аналізу інформації, аргументованого оцінювання фактів, подій та явищ, формулювання власної позиції на основі системи ціннісно-смислових орієнтацій та глибокої рефлексії. Саме такі здатності є запорукою психологічної безпеки громадянина в мінливому світі, коли він спроможний ефективно протистояти маніпуляціям та потоку викривленої інформації з різних джерел. Тож, інтеграція технології критичного мислення в освітній процес закладів освіти різних ланок є вкрай важливим завданням. Зауважимо, що в арсеналі означеної технології існує чимало методів формування критичного мислення, отже, метою статті є їх систематизація відповідно до провідної мисленнєвої діяльності характеристика з точки зору педагогічного потенціалу в становленні критичності мислення. Під методом формування критичного мислення розуміється цілеспрямований спосіб організації різних видів діяльності (навчальної, виховної або соціально-комунікативної), який стимулює в особистості здатність до усвідомленого аналізу інформації, аргументованого судження, логічного мислення, самостійного прийняття рішень і рефлексії. Визначено такі методи формування критичного мислення у структурі відповідної технології: дискутивні (дискусії / дебати, коло ідей / кошик ідей, метод «Шість капелюхів» (Е. де Боно), фасилітований діалог, мозковий штурм, «мозаїка» / «ажурна пилка»), проблемно-пошукові (метод кейсів, метод проблемних питань з відкритим закінченням, евристична бесіда, метод гіпотез, «Древо припущень», дослідницькі задачі), логіко-аналітичні (логічні задачі та парадокси, порівняльний аналіз), класифікація, логічні схеми, інтелект-карти, графіки, діаграми Вена, кола Ейлера, «Ромашка Блума», «Кубик Блума», «Риб’яча кістка» , «Кластер), методи роботи з медіаінформацією (критичний аналіз медіатекстів, фактчекинг, інфографіка), аналітико-рефлексивні (таблиця «ЗХД» (знаємо – хочемо дізнатись ‒ дізналися», «Займи позицію», барометр), рефлексивні (щоденник спостережень / роздумів (рефлексивний щоденник), метод «Я-тверджень», метод «ПМЦ» (плюс – мінус – цікаво), коло рефлексії, метод «П’ять чому?», діаграму самопізнання, есе, сенквейн, методи «ПРЕС «Шкала думок»). Бадер С. Методи формування критичного мислення особистості / С. Бадер, М. Починкова // Актуальнi питання гуманiтарних наук. — Вип. 87, т. 1. — 2025. — C. 301-307. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11988 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11984 Педагогічна компетентність педагога у формуванні критичного мислення громадян Починкова, М. М.; Курило, В. С.; Бадер, С.О. В умовах сучасного суспільства, що характеризується перенасиченістю інформації, глобальними викликами та стрімкими змінами формування критичного мислення громадян стає провідною стратегією держави. У даному контексті освіті належить вагома роль у формуванні такого типу мислення громадян, а професійна підготовка майбутніх педагогів має переорієнтуватися на формування такого типу педагогічної компетентності, що сприятиме моделюванню освітнього процесу на засадах ціннісносмислової освітньої парадигми, що зорієнтовує на самостійне пізнання. Педагогічна компетентність педагога визначається як інтегративна професійна якість, що вміщує знання, уміння, навички, професійні цінності та особистісні характеристики, що дозволяють ефективно реалізовувати професійну педагогічну діяльність відповідно до сучасних освітніх вимог. Акцентовано на необхідності орієнтації педагогічної компетентності педагога на формування критичного мислення підростаючого покоління як вимоги часу. Структурними компонентами педагогічної компетентності педагога з урахуванням необхідності формування критичного мислення у підростаючого покоління визначено: мотиваційно-ціннісний (орієнтація на загальнолюдські цінності, усвідомлення значення критичного мислення в освіті й житті людини, а також професійній діяльності; установка на формування критичного мислення здобувачів освіти, громадян); когнітивний (знання про теорію критичного мислення, методику його розвитку й формування на різних вікових етапах); операційний (уміння впроваджувати технологію формування критичного мислення в освітній процес); рефлексивний (уміння оцінювати ефективність власної педагогічної діяльності). Провідними умовами формування педагогічної компетентності педагога визначено: сформоване критичне мислення педагога; набуття педагогом знань про критичне мислення на методологічному, теоретичному, методичному, технологічному рівнях; упровадження технології формування критичного мислення, як на етапі професійної підготовки або перепідготовки, так і під час професійної діяльності педагога; максимальне використання можливостей формальної і неформальної освіти; використання цифрових ресурсів та інтерактивних платформ; побудова індивідуальної педагогічної траєкторії педагога з метою розвитку власної педагогічної компетентності для формування критичного мислення громадян. Починкова М. М. Педагогічна компетентність педагога у формуванні критичного мислення громадян / М. М. Починкова, В. С. Курило, С. О. Бадер // Інноваційна педагогіка. — Випуск 84, т. 2. — 2025. — С. 9-15. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11984 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11982 Когнітивний підхід до формування критичного мислення громадян Починкова, М.; Курило, В. Сучасна освіта перебуває на етапі трансформацій, що обумовлено викликами глобалізації, інформаційного перенасичення та швидких соціальних змін. В Україні освіта змушена перебудовуватись з урахуванням руйнівних упливів від повномасштабного вторгнення рф, тому одним з провідних завдань на сучасному етапі є формування критичного мислення громадян як запоруки їх стійкості та здатності протистояти маніпуляціям. Саме критичне мислення допоможе не лише аналізувати та інтерпретувати інформацію, а й робити обґрунтовані висновки, приймати самостійні рішення та бути активними учасниками суспільного життя. У цьому контексті когнітивний підхід в освіті набуває особливого значення, оскільки він спрямований на розвиток провідних когнітивних процесів. У статті розглядаються теоретичні та практичні засади когнітивного підходу в освіті, автори аналізують його з точки зору розвитку мовлення та мислення. Автори аналізують ключові аспекти когнітивної теорії навчання, що базується на припущенні, що знання не просто передаються від викладача до здобувача, а активно конструюються особистістю під час пізнавальної діяльності. Підкреслюється важливість створення освітнього середовища, яке стимулює мислення вищого рівня, сприяє вирішенню проблемних завдань, розвитку навичок аргументованої дискусії та критичного осмислення отриманих даних. Автори статті акцентують на необхідності інтеграції критичного мислення в усі етапи освітнього процесу. Зокрема, йдеться про важливість оцінювання не лише результатів навчання, а й самих процесів мислення, що призводять до прийняття рішень. Розглядаються перспективи розвитку когнітивного підходу в освітній практиці для формування критичного мислення. З огляду на це, в системі чотирирівневої методології когнітивний підхід інтегрується у філософський рівень. Автори зазначають, що критично мислячі громадяни є основою демократичного суспільства, здатного до ефективного вирішення соціальних, економічних та політичних проблем. Формування таких громадян можливе лише за умови впровадження цілісного підходу до освіти, що враховує когнітивні особливості здобувачів і сприяє їхньому особистісному та інтелектуальному розвитку. Починкова М. Когнітивний підхід до формування критичного мислення громадян / М. Починкова, В. Курило // Актуальнi питання гуманiтарних наук. — Вип. 85, т. 2. — 2025. — С. 331-337. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11982 2025-01-01T00:00:00Z