http://hdl.handle.net/123456789/5577 Доцент Thu, 16 Apr 2026 06:29:44 GMT 2026-04-16T06:29:44Z http://hdl.handle.net/123456789/11386 Ціннісні орієнтири молоді Луганської області : результати опитування Котеленець, К. М.; Сурмай, А. Р. У статті розглянуто значущість розвитку ціннісних орієнтирів на життєвому шляху молодої людини. Сконцентровано увагу на тому, що кожна людина, зокрема й із з числа молоді, від народження вже має певні відносини, уявлення щодо тих чи інших речей і, базуючись на них, формує важливі для себе цінності, які створюють ціннісний каркас молодої людини сучасності. Молодь же виступає двигуном, що веде суспільство до всебічного розвитку. Тому важливим стало дослідження процесу становлення ціннісних орієнтирів саме серед молоді. Звернуто увагу на те, що ціннісні орієнтації є надзвичайно важливим компонентом структури особистості, у них зосереджений увесь життєвий досвід, який був накопичений особистістю в її індивідуальному розвитку. Абсолютно будь-яка матеріальна дія людини наповнена ціннісним ставленням її як до об’єкта, на який спрямована ця дія, так і до самої цієї дії. Ціннісне ставлення взаємопов’язане з діями матеріальними, через що матеріальні відносини беруть активну участь у створенні цінностей. У статті досліджено ціннісні орієнтири молоді Луганської області в реаліях сучасного суспільства за допомогою опитувальника Шалома Шварца (скорочена версія та модифікована під молодіжні ціннісні орієнтири). Виявлено, як молодь ставиться до різних типів ціннісних орієнтацій, що впливає на формування того чи іншого орієнтира, як можна вплинути на процес формування орієнтирів. Зазначено, що головні ціннісні орієнтири молоді Луганської області зосереджуються у трьох ціннісних кластерах (за методикою Ш. Шварца, яка використовувалась у скороченому вигляді): Self-Direction (Самостійність), Security (Безпека) та Benevolence (Доброта). З’ясовано, що молодь орієнтована перебусім на самостійність, безпеку, сімейне благополуччя та дружбу, а вже потім на кар’єрний розвиток та визнання. Проведений аналіз дав змогу стверджувати, що ми маємо неоднозначний та суперечливий образ ціннісних орієнтирів молоді Луганської області. Він показує зниження рівня освіченості в молоді, прагнення до самозайнятості, зневіру у власних силах щодо змін політичного, економічного, соціального життя міста та країни. Досліджено, що серед молоді є зародки участі в житті громад, жага до висловлювання своєї думки та прагнення до всебічного розвитку. Котеленець К. М. Ціннісні орієнтири молоді Луганської області : результати опитування / К. М. Котеленець, А. Р. Сурмай // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. — 2021. — Вип. 89. — C. 93-100. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11386 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11385 Організаційна теорія: історія та періодизація формування й розвитку Котеленець, К. М. У статті аналізуються декілька підходів до періодизації розвитку та еволюції організаційної теорії, але акцентується увага на підході Монастирського, тому він окреслюється як основний підхід до періодизації формування та еволюції організаційної теорії в соціології організації. Також у статті надається ґрунтовна описова структура формування організаційної теорії, описуються основні положення кожної із теорій в кожному із зазначених періодів. У роботі виділяються основні концепції в соціології організації та управління та ставлення автора до них. Акцентовано на деяких течіях та сучасних тенденціях розвитку організаційної теорії як світу, так і України. Висвітлено основні тези та ідеї теорій та концепцій організації, а саме: концепцію раціональної бюрократії М. Вебера; теорію наукового управління У. Тейлора та чотирнадцять принципів управління А. Файоля; концепцію людських відносин Е. Мейо; концепцію в управлінні, яка базується на потребах, що заснована на піраміді Маслоу; концепцію організаційної моралі Ч. Барнарда, яка звертає увагу на мотивацію працівників та їх стимулювання; основну теорію систем Г. Спенсера; розвиток системного підходу в теорії організації, в тому числі й польських та українських соціологів сучасності (М. Бельський, М. Лукашевич, В. Осовський, Г. Осовська, Р. Холл); ситуаційний підхід Т. Бернса і Г. Стакера, який зосереджений на конкретизації основних ситуацій, які можуть виникати під час управління, а також їх ретельний аналіз; концепцію популяційної екології М. Хеннана, Дж. Фрімена, яка почала застосовуватись в організаційній теорії зовсім нещодавно, що наголошує на створені організаційних ніш (популяцій). Особливу увагу приділено висвітленню саме останньої концепції розуміння організацій та основних постулатів управління в межах цієї теорії. Вона є новим баченням створення мережі організаційних структур, які впливають на механізми регуляції соціальних інститутів. Котеленець К. М. Організаційна теорія: історія та періодизація формування й розвитку / К. М. Котеленец // Габітус. — 2023. — Вип. 55. — С. 28-32. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11385 2023-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11384 Економічна активність населення Луганської області : ґендерний аспект Котеленець, К. М.; Хобта, С. В.; Сімонова, І. А. У статті аналізується ґендерний аспект економічної активності населення Луганської області у 2015–2018 роках. Показано, що ґендерне співвідношення економічно активного населення України має досить нестабільну динаміку. У Луганській області це питання потребує посиленої уваги через демографічні та соціальні зміни. Аналіз статистичних даних ґендерного співвідношення й останніх досліджень із цієї теми проведені з метою: виявлення проблем ґендерного співвідношенні на ринку праці Луганської області, визначення їхніх причин, пошуку методів їх вирішення. У процесі дослідження було виявлено, що загальна кількість працюючих жінок у Луганській області на 10% нижча від кількості працюючих чоловіків. Зайнятість на посадах районних, міських, сільських, селищних рад і об’єднаних територіальних громад станом на 2018 рік демонструє майже рівне співвідношення чоловіків і жінок (46 і 54% відповідно). Проте пост голови ради, сільської, селищної, районної, міської, обіймають переважно чоловіки – 71%, жінки – 29% (125 та 50 осіб відповідно). Аналогічна модель зайнятості жінок і чоловіків (вищі посади обіймають лише чоловіки) простежується навіть у тих організаціях, у яких кількість жінок переважає. Лише у громадських радах більшість посад обіймають жінки, як на керівному, так і на виконавчому рівнях, що може бути пов’язано із прагненням жінок вплинути на соціально-політичне життя регіону. Висновком даної роботи є те, що бажаної ґендерної рівності економічно активного населення Луганської області за останні роки не виявлено. Висвітлені проблеми з вертикальною мобільністю жінок, що потребують уваги з боку політиків і вчених, запропоновані варіанти заходів для покращення ситуації (підтримка жінок у їхній політичній і економічній діяльності, боротьба з ґендерними стереотипами, розвиток умов для можливості комфортного поєднання праці й особистого, сімейного життя). Котеленець К. М. Економічна активність населення Луганської області : ґендерний аспект / К. М. Котеленець, С. В. Хобта, І. А. Сімонова // Габітус. — 2021. — Випуск 30.— С. 21-26. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11384 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11383 Особливості досліджень з дитячою аудиторією Хобта, С. В.; Котеленець, К. М. В статті розглядаються особливості емпіричних досліджень з дитячою аудиторією. Показано, що дитяча аудиторія є об’єктом зацікавленості різних наук – психології, економіки, педагогіки, демографії, соціології. Наразі досліджень дитячої аудиторії в Україні стає більше. Це пов’язано як із розширенням тематики цих досліджень на глобальному рівні (загальне поглиблення розуміння важливості дослідження цієї групи, розуміння необхідності формування у молодого покоління ціннісної системи, ґрунтованої на принципах сталого розвитку, з’являються нові виклики, пов’язані розвитком комунікаційних технологій і штучного інтелекту, тощо), так і з тим, що у зв’язку з війною, Україна опинилась у групі «вразливих» суспільств, де існує гостра потреба в дослідженні гуманітарних проблем, моніторингу міжнародної допомоги, а діти – одна з ключових вразливих соціальних груп, яка привертає до себе особливу увагу. Зростання інтересу до дитячої аудиторії в світі і в Україні зумовлює необхідність аналізу методології дослідження цієї групи. Автори, на основі опублікованих досліджень, особистого досвіду роботи, спілкування з колегами-практиками, виокремлюють організаційні, етичні і методичні особливості роботи з дитячою групою в соціальних дослідженнях: дитино центричний підхід; відмова від формату гри на користь короткого інтерв’ю; використання проективних підходів і стимульних матеріалів, які допомагають як тримати увагу дітей, так і полегшують відповіді на питання по оцінці і ставленню; необхідність контролю тривалості опитування і присутності дорослих. Особлива увага приділена питанню захисту персональних даних дітей. Зокрема, продемонстровано, що наразі, з огляду на те, що більшість досліджень з дітьми виконуються в межах міжнародних проектів, виникає необхідність слідувати європейським стандартам щодо захисту даних (вимогам GDPR), з використанням анонімізації або псевдоанонімізації даних Хобта С. В. Особливості досліджень з дитячою аудиторією / С. В. Хобта, К. М. Котеленець // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. — 2023. — Вип. 100. — C. 75-89. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/11383 2023-01-01T00:00:00Z