<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Хобта Світлана Вікторівна</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/5576</link>
<description>Доцент</description>
<pubDate>Wed, 07 Jan 2026 14:12:03 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-01-07T14:12:03Z</dc:date>
<item>
<title>Соціологія війни як завдання української соціології</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/7239</link>
<description>Соціологія війни як завдання української соціології
Хобта, С. В.
У статті розглядається війна як об'єкт вивчення соціології. Показано, що в соціології існує два напрями: соціологія війни і військова соціологія. Військова соціологія вивчає зовнішні і внутрішні соціальні зв'язки людей, зайнятих у збройних силах. Вона емпірично орієнтована і часто обмежується військово-соціологічними дослідженнями, лишаючи осторонь теоретичні розробки.&#13;
Соціологія війни - теоретично орієнтована галузь дослідження. Саме у її розвитку потребує вітчизняна соціологія для розуміння і передбачення впливу війни. Провадиться думка, що методологічна перспектива світ-системного підхіду з урахуванням геополітичних аспектів є найбільш плідною для розуміння війни і війскового конфлікту в Україні. Пояснення конфлікту на Донбасі пропонується шукати не тільки у площині Донбас - Україна чи Україна - РФ, а у більш широкому геополітичному контексті Центр-Периферійних відносин.&#13;
Сучасні війни, в тому числі і війна на Донбасі, називають «гібридними», в них визначну роль грають інформаційні технології і несилова робота з населенням. Наслідки просторових змін у країнах конфлікту соціологічними методами не вивчають, втім вони стосуються ідентифікаційних практик і є одним з напрямів «війни за уми».&#13;
Пропонується схема аналізу сприйняття соціального простору території конфлікту з точки зору намірів і здатності діяти в ньому. Виділяється три види простору: особистий, протір дії та перспективний простір. Основа аналізу - припущення, що простір регіону порізаний таким чином, что окремі практики опинилися пов’язаними, з одного боку, з різними фрагментами регіонального простору (підконтрольні/непідконтрольні території), а з іншого - з різними «перспективними» просторами:Україною або РФ. Збереження лояльності до України буде ефективнішим у разі збереження інституційної залежності від України (актуальної чи потенційної), покладанням не неї сподівань соціальної реалізації та майбутнього.
Хобта С. В. Соціологія війни як завдання української соціології / С. В. Хобта // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Соціологічні науки. - 2016. - № 5 (302), травень. – С. 126-150.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/7239</guid>
<dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
