http://hdl.handle.net/123456789/5564 Проректор з науково-педагогічної роботи Thu, 16 Apr 2026 05:13:31 GMT 2026-04-16T05:13:31Z http://hdl.handle.net/123456789/7655 Теорія пізнання Карла Поппера та проблеми освіти Ваховський, Л. Ц. У статті розглянуто особливості теорії наукового пізнання К. Поппера, показано вплив обґрунтованих ним гносеологічних принципів на підходи до вдосконалення освіти й виховання. З’ясовано принципові відмінності еволюційної епістемології видатного філософа від традиційної емпірико-сенсуалістичної теорії пізнання, згідно з якою знання вливаються в нас ззовні че¬рез органи чуття. К. Поппер доводить, що людина надзвичайно активна в здобуванні знання, і інформація не вливається в неї з довкілля, а, навпаки, людина досліджує навколишнє середовище й активно «висмоктує» з нього інформацію. Зроблено акцент на тому, що людина не лише активна, а й критична щодо отриманої інформації. Представлено результати здійсненого К. Поппером критичного аналізу освіти, виокремлені ним недоліки освітнього процесу в школах (невідповідність вродженим людським якостям, пасивність учнів у процесі навчання) та запропоновані шляхи їх подолання. Висвітлено по¬зицію філософа щодо особливостей державного контролю над освітою, його уявлення про цілі освітньої діяльності, необхідність залучення учнів до конструювання змісту навчання, про зміну характеру взаємин між учасниками освітнього процесу, узагальнення щодо перетворення навчання на процес розв’язання учнями проблем, розвиток у них критичного мислення. Ваховський Л. Ц. Теорія пізнання Карла Поппера та проблеми освіти / Л. Ц. Ваховський // Education and Pedagogical Sciences ("Освіта та педагогічна наука") / Гол. ред. А. В. Жучок ; ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка". - 2020. - № 3 (175). – С. 3-10. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/7655 2020-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/7630 Репрезентативність джерельної бази історико-педагогічного дослідження Ваховський, Л. Ц. У статті обґрунтувано процедуру формування репрезентативної джерельної бази історико-педагогічного дослідження, яка включає три послідовні кроки: пошук, виявлення і подальший відбір необхідних джерел; аналіз соціально-історичного контексту створення джерела і характеристика особистості його автора; осмислення й інтерпретація змісту джерела. Акцент також зроблено ще на двох моментах. По-перше, при розгляді історико-педагогічного джерела як носія інформації про минуле, важливо враховувати не тільки в текст, але й контекст (набір характеристик, які уточнюють умови виникнення того чи іншого документу), а також особистість його автора. По-друге, нове ставлення до історичних фактів та історичних джерел зумовило інший погляд на характер і завдання історичного й історико-педагогічного пізнання. Його результатом повинен стати не простий опис того, що міститься в джерелі, а розуміння й інтерпретація минулого, розуміння людини досліджуваної епох хи. Ваховський Л. Ц. Репрезентативність джерельної бази історико- педагогічного дослідження / Л. Ц. Ваховськкий // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2015. - № 7 (296), жовтень. - Ч. 2. – С. 264-271. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/7630 2015-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/6356 Репрезентативність джерельної бази історико- педагогічного дослідження Ваховський, Л.Ц. У статті обґрунтувано процедуру формування репрезентативної джерельної бази історико-педагогічного дослідження, яка включає три послідовні кроки: пошук, виявлення і подальший відбір необхідних джерел; аналіз соціально-історичного контексту створення джерела і характеристика особистості його автора; осмислення й інтерпретація змісту джерела. Акцент також зроблено ще на двох моментах. По-перше, при розгляді історико-педагогічного джерела як носія інформації про минуле, важливо враховувати не тільки в текст, але й контекст (набір характеристик, які уточнюють умови виникнення того чи іншого документу), а також особистість його автора. По-друге, нове ставлення до історичних фактів та історичних джерел зумовило інший погляд на характер і завдання історичного й історико-педагогічного пізнання. Його результатом повинен стати не простий опис того, що міститься в джерелі, а розуміння й інтерпретація минулого, розуміння людини досліджуваної епохи. Ваховський Л.Ц. Репрезентативність джерельної бази історико- педагогічного дослідження / Л.Ц.Ваховський // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2015. - №7 (296) жовтень.- Ч.2 - С.264-171. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/6356 2015-01-01T00:00:00Z