http://hdl.handle.net/123456789/3434 Tue, 14 Apr 2026 10:35:26 GMT 2026-04-14T10:35:26Z http://hdl.handle.net/123456789/3681 Назви конкретних фізичних дій у діалектному дискурсі українських східнослобожанських говірок Глуховцева, К. Д.; Глуховцева, Е. Д.; Hluhovtseva, K. D. У статті описано назви дій, виконуваних під час будівництва житлових і нежитлових споруд, які зафіксовані в діалектних текстах- спогадах у східнослобожанських говірках. Автор доводить, що, описуючи дії, респонденти оперують здебільшого загальновживаними лексемами, які засвідчені багатьма нормативними словника української мови. Відступи від літературної мови спостережено під час називання самого процесу зведення хати (сторопіти хату, лупити хату) та обмазування хати (ул ’ліпл ’ати, обл ’іпл ’увати хату). Більшість аналізованих дієслів уживана в багатьох ареалах України. Ті з них, що називають загальну дію (будувати, строїти, ставити, класти, мурувати, закладати, лити), ужиті в тексті з іменниками в родовому відмінку і мають здебільшого лівобічну валентність (хату, хижу, стіни). Таку ж валентність у діалектних текстах мають дієслова мазати (хату), вліпляти (стіни), обліпляти (школу), накладати (горище). При них можуть використовувати іменники в орудному відмінку, проте вони в тексті здебільшого опущені: мазати хату (глиною). Діалектні тексти, записані в різних ареалах України, засвідчують спільність культурних традицій, яких дотримувалися наші предки під час будівництва житлових та нежитлових приміщень, які пов’язані зі звичаями обирати місце для зведення житла, класти на підвалини центрального кута хати гроші, пшеницю, кусочок кожуха тощо. Це свідчить і про давність таких традицій, і про їхню неперервність, і про зв’язок культурних надбань слобожан передусім з традиціями жителів Середньої Наддніпрянщини, а також інших регіонів. Глуховцева К. Д. Назви конкретних фізичних дій у діалектному дискурсі українських східнослобожанських говірок / К. Д. Глуховцева // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2016. - № 2 (35). - С. 76–84. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/3681 2016-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/3668 Розмовні елементи в художній мові Івана Низового та Василя Старуна Ніколаєнко, І. О.; Николаенко, И. А.; Nikolaenko, I. O. У статті розглянуто особливості використання письменниками розмовних елементів у творах художньої літератури. Наголошено, що дослідження індивідуального мовлення майстрів слова сьогодні актуалізовано й зумовлено тим, що мовленнєва творчість не лише вказує на конкретну манеру чи відтворює мовну картину світу особистості, але й дозволяє оцінити внесок митця в систему кодів, які вже функціонують. На прикладі творів Івана Низового та Василя Старуна проілюстровано та з’ясовано роль розмовних елементів у поезіях, визначено їхню функцію. Констатовано, що вживання розмовних елементів та їхніх форм у художній мові цих авторів (збірки „Спіймані сюжети″, „Джерело у ясних ясенах″ (Іван Низовий); „Безвісти живий″ та „Абетка світла″ (Василь Старун)) є важливим зображально-виражальним засобом художньої мови, що допомагає передати внутрішній стан героїв, змалювати явища природи, сприйняти навколишнє середовище та ін. Письменники стилістично вправно, не ускладнюючи сприйняття тексту, використовують розмовну лексику, створюючи відповідне емоційне тло. Ніколаєнко І. О. Розмовні елементи в художній мові Івана Низового та Василя Старуна/ І. О. Ніколаєнко // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2016. – № 2 (35). – С. 184–190 Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/3668 2016-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/3667 Взаємодія мов і культур у контексті глобалізації Моісеєнко, О. Ю.; Моисеенко, Е. Ю.; Moiseyenko, E. Yu. Метою статті є розгляд на матеріалі східноафриканського варіанта англійської мови лінгвістичних проявів культурної гібридизації, яка є основним трендом культурної глобалізації та передбачає діалектичну взаємодію між глобальною та локальними культурами, де обидві сторони зазнають змін унаслідок контактування. Установлено, що лінгвістичними наслідками культурної гібридизації є взаємопроникнення лексичних одиниць з різних мов, які позначають певні культурні традиції, мають певне світоглядне значення та здатні змінювати патерни життя та впливати на ментальність. Важливим у розумінні процесів гібридизації стає поняття локалізації, поєднання процесів модернізації локальних культур з досягненнями глобальної мультикультурної цивілізації. Лінгвістичним проявом локалізації є співфункціонування запозичених лексичних одиниць з лексичними одиницями мови, що запозичує, для позначення реалій, які виникають у процесі локалізації. У статті запропоновано інтегровану методологію вивчення певного варіанта мови з урахуванням етнолінгвокультурних чинників певної лінгвокультури та впливу глобальної лінгвокультури. Моісеєнко О. Ю. Взаємодія мов і культур у контексті глобалізації / О. Ю. Моісеєнко // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2016. – № 2 (35). – С. 175–183 Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/3667 2016-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/3666 Лексична варіативність архетипного символу вогонь Колесникова, Л. Л.; Колесникова, Л. Л.; Kolesnykova, L. L. У статті розглянуто один із архетипних символів – символ вогонь, який сягає давньої міфології й віддавна є об’єктом, ритуальних дій, репрезентантом етнічних стереотипів. Його природу досліджено як готову систему образів, що безпосередньо впливає на варіанти лексичних значень. З’ясовано, що вогонь – це один з найдавніших символів людства, який є не лише природним явищем, але й соціокультурним феноменом, одним з універсальних початків світу. Властивості вогню становлять матеріальну й ідеальну основу його символічності. Простежено, що в міфології елементом символічного характеру часто є зовсім неочікуване, те, що не можна пояснити законами логіки. На цій підставі говоримо про символ як про образ, що має пряме номінативне й символічне значення. Багатозначність архетипного символу вогонь розглянуто в контексті українських традицій і звичаїв. У статті узагальнено, що на формування лексичного значення слова-символу вогонь у поетичному тексті впливає конкретний етап мислення, тенденцій та образність художньої мови. Зафіксовано, що аналізований символ зазнав лексичного відриву від міфологічного значення первинного слова-символу. Колесникова Л. Л. Лексична варіативність архетипного символу вогонь / Л. Л. Колесникова // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2016. – № 2 (35). – С. 167–174 Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/3666 2016-01-01T00:00:00Z