http://hdl.handle.net/123456789/3273 Tue, 14 Apr 2026 13:47:40 GMT 2026-04-14T13:47:40Z http://hdl.handle.net/123456789/5474 Homo Lingualis XVI - XVII століть : сучасні дослідження Багнюк, Н. В. Лінгвістична наукова парадигма XXI століття набула антропоцентричного спрямування. Особливої актуальності набувають питання реконструкції мовної свідомості (індивідуальної, етнічної, суспільної), вивчення природи мовної особистості давньо- і староукраїнського періоду, конструювання мовної картини світу українця минулих епох із відтворених її фрагментів. Стаття є спробою окреслити широкий спектр проблематики сучасних досліджень історичної мовної особистості. Проаналізовано передумови залучення поняття „мовна особистість” до дослідницького арсеналу історичної лінгвістики. З’ясовано, що текст стає ключовим матеріалом для студій з історичної лінгвоперсонології. У фокусі мовознавців - мова давніх текстів як вияв і результат творчості мовної особистості. Визначено, що перспективним дослідницьким напрямом є лексикографічний напрям лінгвоперсонології; проаналізовано можливості вивчення мови епохи на підставі текстів. Багнюк Н. В. Homo Lingualis XVI - XVII століть : сучасні дослідження / Н.В.Багнюк // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2018. – № 2 (39). – С.185-166. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/5474 2018-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/5473 Амбівалентність словесного символу земля в поетичній мові Колесникова, Л.Л. У статті розглянуто лексико-семантичні варіанти слова-символу „земля”, що зафіксоване в поетичній мові; акцентовано увагу на можливості символів відтворювати й розширювати своє основне і переносне значення;досліджено особливості українського національного типу, української душі та системи формування національно-культурної свідомості з огляду на вітчизняні й зарубіжні досягнення. Зазначено, що символ земля розуміли як загальне джерело життя, як матір усього живого, зокрема й людини. Уявлення про землю тісно пов’язані з поняттями роду, Батьківщини, країни, держави. Образ землі як символу України має і позитивну, і негативну маркованість, що залежить від ідеї твору,тематики, світобачення автора та його психологічного настрою.Доведено, що слово-символ земля в поетичному тексті може входити до складу метафори й контекстуального порівняння.Простежено міфологічні мотиви, які сприяють формуванню індивідуального значення аналізованого символу. Внутрішня семантична структура слова-символу земля на психологічному й асоціативному рівнях природно репрезентує сему ’життя’.З’ясовано, що на розгалуження семантичної структури символу земля та його психологічну маркованість вплинули міфологічні й народні мотиви цілісного контексту та авторський світогляд. Колесникова Л. Л. Амбівалентність словесного символу земля в поетичній мові / Л.Л.Колесникова // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2018. – № 2 (39). – С.150-157. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/5473 2018-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/5472 Одоративна лексика в поетичній творчості Андрія Кузьменка („Скрябіна”) Клєщова, О.Є. Сучасна мовознавча наука потребує комплексних праць, які би досліджували мовну палітру сучасної української пісенної поезії та мовну особистість поета-пісняра, автора-виконавця. Актуальність роботи поза сумнівом, оскільки наукову цінність має мовознавчий аспект аналізу цього матеріалу, який виявляє лексичні засоби, а саме - одоративи - лексику на позначення запаху в мовній картині світу талановитого поета-пісняра та екс-виконавця гурту „Скрябін” - Андрія Кузьменка. Мета наукової розвідки - виявити та описати функціонування одоративної лексики в поетичній творчості А. Кузьменка „Скрябіна”. Для досягнення поставленої мети необхідно здійснити такі завдання: 1) виявити лексику на позначення запаху в поетичній творчості А. Кузьменка; 2) виокремити одоративи та охарактеризувати їхню художньо-стилістичну роль; 3) дослідити семантичну структуру зазначених назв та окреслити їхні групи зі словами-домінантами. Саме у поетичній творчості розкривається яскравий талант співака-патріота з його доброзичливим гумором, філософським баченням світу, тонким ліризмом, драматизмом та чіткою громадянською позицією. Клєщова О.Є. Одоративна лексика в поетичній творчості Андрія Кузьменка („Скрябіна”) / О.Є.Клєщова // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2018. – № 2 (39). – С. 143-149. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/5472 2018-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/5471 Особливості функціонування багатокомпонентних економічних термінів у заголовках періодичних видань Іщенко, В. Л.; Воскобойник, В. І. У статті розглянуто структурні, семантичні й функційні особливості складників заголовків англомовних періодичних видань економічного спрямування. Об’єктом дослідження є заголовки англомовних періодичних видань. Проаналізовано тексти 300 заголовків традиційних англомовних мас-медіа та періодичних видань. Визначено типи газетних заголовків, характерних для англомовних періодичних видань економічного спрямування; проаналізовано заголовки з погляду структури їх компонентів; виявлено ключові моделі економічних багатокомпонентних термінів із прикметником, зафіксовані у складі англомовних газетних заголовків; з’ясовано вплив адресованості тексту та його заголовка на відбір певних моделей економічних термінологічних словосполучень. З’ясовано, що економічні багатокомпонентні терміни в заголовках англомовних періодичних видань представлені двокомпонентними (92,7 % зафіксованих випадків уживання в тексті), трикомпонентними (7,1 %), чотирикомпонентними (0,2 %) моделями. Іщенко В. Л. Особливості функціонування багатокомпонентних економічних термінів у заголовках періодичних видань / В. Л. Іщенко, В. І. Воскобойник // Лінгвістика : зб. наук. пр. / За ред. проф. К. Д. Глуховцевої. - Старобільськ : ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2018. – № 2 (39). – С.136-142. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/5471 2018-01-01T00:00:00Z