<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Статті</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13620</link>
<description/>
<pubDate>Wed, 23 Sep 2026 13:59:17 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-09-23T13:59:17Z</dc:date>
<item>
<title>Цифрова трансформація вищої освіти: передумови, драйвери та ключові вектори змін</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13644</link>
<description>Цифрова трансформація вищої освіти: передумови, драйвери та ключові вектори змін
Тищук, А. Е.
У статті здійснено теоретичний аналіз цифрової трансформації вищої освіти як системного процесу інституційних, педагогічних та управлінських змін у сучасній вищій школі. Обґрунтовано, що цифровізація університетської діяльності виходить за межі технічного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій і передбачає комплексне переосмислення змісту навчання, моделей організації освітнього процесу, механізмів управління, академічної культури та взаємодії учасників освітнього середовища. Визначено глобальні, національні та інституційні передумови цифрових змін, серед яких – розвиток цифрової економіки, формування інформаційного суспільства, нормативно-правове забезпечення модернізації освіти, а також кризові виклики останніх років, що зумовили активне впровадження дистанційних і змішаних форматів навчання. Проаналізовано наукові підходи до трактування цифрової трансформації освіти й уточнено її зміст як багатовимірного процесу модернізації університету. Систематизовано ключові драйвери цифрової трансформації – технологічні, нормативно-політичні, соціально-економічні, педагогічні та інституційні. Виокремлено стратегічні вектори трансформації, що охоплюють модернізацію освітнього процесу, розвиток цифрової інфраструктури, управлінську перебудову університетів, формування цифрової культури учасників освітнього процесу й інтеграцію до європейського освітнього простору. Доведено, що цифрова трансформація постає стратегічним імперативом розвитку сучасної вищої школи, спрямованим на підвищення гнучкості, доступності та якості освітніх послуг.
Тищук А. Е. Цифрова трансформація вищої освіти: передумови, драйвери та ключові вектори змін / А. Е. Тищук // Освіта та педагогічна наука. – 2026. — №2 (192). — C. 100-110.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13644</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Розвиток навичок усвідомленого читання в студентів технічних спеціальностей</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13643</link>
<description>Розвиток навичок усвідомленого читання в студентів технічних спеціальностей
Стадній, А. С.
тку навичок усвідомленого читання в студентів технічних спеціальностей, оскільки сучасна цифрова епоха негативно впливає на формування читацьких умінь дітей і молоді. З’ясовано, що читання – це різновид комунікативно-пізнавальної діяльності, який є ключовим інструментом здобуття знань і професійного становлення студентів. Встановлено, що усвідомлене читання – це процес активної взаємодії з текстом, під час якого відбувається глибоке занурення в зміст тексту з одночасним його аналізом. Читач активно свідомо досліджує текст, розшифровує закладені смисли, з’ясовує контекст і підтекст, розуміє використані лексичні, граматичні, стилістичні засоби для створення єдиного синтаксичного цілого, щоб розгадати авторський задум. Усвідомлення студентами текстів може відбуватися на п’яти рівнях. Студенти ЗВО для написання наукових робіт, розв’язання професійних завдань повинні вміти шукати потрібну інформацію, опрацьовувати й аналізувати дані з різних джерел. Доведено, що на розуміння впливають можливості сприймання, увага, уява, інтелект, мислення, пам’ять і мовлення. Визначено три етапи усвідомленого читання (підготовчий, етап читання та завершальний) і запропоновано прийоми для розвитку усвідомленого читання студентів технічних спеціальностей на кожному з етапів. Важливо насамперед визначити причину низького рівня усвідомленого читання і лише тоді вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку. Надано рекомендації щодо самоаналізу продуктивності усвідомленого читання на завершальному етапі. Читацька грамотність повинна бути сформована в кожного студента, оскільки вона сприяє професійному й особистісному розвитку.
Стадній А. С. Розвиток навичок усвідомленого читання в студентів технічних спеціальностей / А. С. Стадній // Освіта та педагогічна наука. – 2026. — №2 (192). — C. 91-99.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13643</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Актуальні особливості професійної підготовки майбутніх вчителів технологічної освіти в умовах «нестабільності навичок»</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13642</link>
<description>Актуальні особливості професійної підготовки майбутніх вчителів технологічної освіти в умовах «нестабільності навичок»
Пугач, С. В.
Необхідність переосмислення засадничих принципів, змісту й організаційних форм педагогічної освіти обґрунтовується низкою об’єктивних явищ, процесів і тенденцій, притаманних сучасному етапу соціального розвитку. В межах цієї статті дослідницька увага автора сфокусована на особливостях професійної підготовки майбутніх учителів технологічної освіти, зумовлених мінливістю професійного середовища та динамічними змінами професійних навичок. Беручи до уваги той факт, що в умовах скорочення «життєвого циклу» професійних знань, умінь та навичок спостерігається криза актуальності освіти, важливим показником якої є втрата здатності освіти забезпечувати довготривалу професійну релевантність, вбачається закономірним виникнення додаткових вимог до професійної підготовки здобувачів педагогічного фаху, пов’язаних із необхідністю формування «навичок ХХІ століття». Наголошуючи на вкрай важливому значенні професійної діяльності майбутніх учителів технологічної освіти в технологічно насиченому світі та в умовах швидко змінюваного ринку праці, у статті основний акцент зроблено на обґрунтуванні практичної необхідності формування правової компетентності у здобувачів педагогічного фаху технологічної освітньої галузі. Стверджується, що готовність майбутніх учителів технологічної освіти до професійної діяльності не в останню чергу визначається рівнем їх правової підготовки. За результатами дослідження на підставі виокремлення основних проблемних аспектів набуття правових знань, умінь та навичок у межах неюридичних освітніх програм запропоновані базові принципи правової підготовки майбутніх учителів технологічної освіти. Зважаючи на трансформаційний потенціал правової освіти, а також враховуючи особливості майбутньої професійної діяльності здобувачів педагогічного фаху технологічної освітньої галузі, автор статті вказує на важливість контекстуально значимого навчального матеріалу правового освітнього компонента. Крім того, висловлюється думка про те, що правовий освітній компонент у структурі професійної підготовки майбутніх учителів технологічної освіти має забезпечити дотримання балансу між фундаментальними правовими знаннями і правовими уміннями та навичками, затребуваними в реальній професійній діяльності. За результатами дослідження автор доходить висновку, що за нинішніх умов правова підготовка набуває особливо важливого значення і є професійно значимою для майбутніх учителів технологічної освіти.
Пугач С. В. Актуальні особливості професійної підготовки майбутніх вчителів технологічної освіти в умовах «нестабільності навичок» / С. В. Пугач // Освіта та педагогічна наука. – 2026. — №2 (192). — C. 81-90.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13642</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Інформаційно-комунікаційна компетентність майбутніх перекладачів в умовах цифрової трансформації освіти</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13641</link>
<description>Інформаційно-комунікаційна компетентність майбутніх перекладачів в умовах цифрової трансформації освіти
Полтавський, С. О.
У статті розглянуто проблему формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх перекладачів в умовах цифрової трансформації освіти. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком інформаційних технологій та їх активним впровадженням у професійну перекладацьку діяльність, що потребує модернізації підходів до підготовки перекладачів у закладах вищої освіти. У роботі проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення сутності інформаційно-комунікаційної компетентності та окреслено її роль у професійній підготовці майбутніх перекладачів. Визначено, що в умовах цифровізації освіти інформаційно-комунікаційна компетентність виступає важливою складовою частиною професійної компетентності перекладача та передбачає здатність ефективно використовувати інформаційні ресурси, цифрові технології та спеціалізовані перекладацькі інструменти у процесі професійної діяльності. У статті обґрунтовано структуру цієї компетентності, що включає інформаційний, технологічний, комунікативний, когнітивний та етичний компоненти. Розкрито зміст кожного з компонентів та їхні значення для професійної діяльності перекладача. Зроблено висновок, що формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх перекладачів є важливим напрямом модернізації перекладацької освіти та сприяє підготовці фахівців, здатних ефективно працювати в умовах цифрового суспільства.
Полтавський С. О. Інформаційнокомунікаційна компетентність майбутніх перекладачів в умовах цифрової трансформації освіти / С. О. Полтавський // Освіта та педагогічна наука. – 2026. — №2 (192). — C. 74-80.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13641</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
