<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>2026</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/12758</link>
<description/>
<pubDate>Thu, 29 Oct 2026 01:00:42 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-10-29T01:00:42Z</dc:date>
<item>
<title>Практико-орієнтована мовна підготовка майбутніх учителів початкової школи: інтеграція теоретичних знань і професійної комунікації</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13898</link>
<description>Практико-орієнтована мовна підготовка майбутніх учителів початкової школи: інтеграція теоретичних знань і професійної комунікації
Швидун, Л. Т.
У статті теоретично обґрунтовано практико-орієнтовану мовну підготовку майбутніх учителів початкової школи та визначено можливості інтеграції теоретичних мовних знань і професійної комунікації на основі взаємопов’язаного використання освітніх компонентів «Сучасна українська мова з практикумом» та «Українська мова за професійним спрямуванням». Актуальність дослідження зумовлена модернізацією педагогічної освіти, реалізацією Концепції Нової української школи, вимогами Державного стандарту початкової освіти та Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти», які визначають високий рівень мовної й комунікативної компетентностей педагога. Проаналізовано наукові підходи до практико-орієнтованої професійної підготовки майбутніх педагогів, розвитку мовної та професійно-комунікативної компетентностей. Встановлено, що недостатньо дослідженим залишається питання інтеграції змісту двох мовних освітніх компонентів у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи. Обґрунтовано їх взаємодоповнювальний характер: освітня компонента «Сучасна українська мова з практикумом» забезпечує фундаментальну мовознавчу підготовку, формування мовної грамотності та культури мовлення, тоді як «Українська мова за професійним спрямуванням» спрямована на розвиток професійної комунікації, академічного письма, педагогічного спілкування та навичок створення професійних текстів. Запропоновано модель інтеграції теоретичної і практичної складових мовної підготовки, яка забезпечує послідовнийь перехід від засвоєння мовних знань до їх використання у професійній діяльності. Обґрунтовано доцільність використання аналізу педагогічних ситуацій, комунікативних завдань, редагування професійних текстів тощо. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні інтеграції двох мовних освітніх компонентів як цілісної системи практико-орієнтованої мовної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх використання для вдосконалення змісту освітніх програм і навчально-методичного забезпечення мовних дисциплін.
Швидун Л. Т. Практико-орієнтована мовна підготовка майбутніх учителів початкової школи: інтеграція теоретичних знань і професійної комунікації / Л. Т. Швидун // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 20256. - № 3. – С. 221-228.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13898</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Педагогічне проєктування безпечної виховної діяльності молодших школярів в умовах воєнного стану</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13897</link>
<description>Педагогічне проєктування безпечної виховної діяльності молодших школярів в умовах воєнного стану
Стаднік, Н. В.; Вихрестенко, Ж. В.; Юрчук, Н. А.
Воєнний стан змінює умови виховної взаємодії у початковій школі та вимагає адаптивного педагогічного проєктування. Мета статті – обґрунтувати методичні засади безпечної виховної діяльності молодших школярів і запропонувати практико-орієнтовану модель її адаптації до класу, коридору, групи продовженого дня й укриття. Застосовано нормативно-змістовий і порівняльний аналіз, критичний огляд джерел, систематизацію ризиків, педагогічне моделювання та методичне конструювання. Уточнено поняття безпечної виховної діяльності та запропоновано модель «РИТМ» (ритуал безпеки й передбачуваності, ігрова взаємодія, тілесне розвантаження, м’яка рефлексія), алгоритм проєктування, матрицю адаптації, повну, п’ятихвилинну й тиху версії діяльності та чек-лист самоаналізу педагога. Модель дає змогу зберігати виховний результат за зміни простору й умов; її ефективність потребує подальшої емпіричної апробації.
Стаднік Н. В. Педагогічне проєктування безпечної виховної діяльності молодших школярів в умовах воєнного стану / Н. В. Стаднік, Ж. В. Вихрестенко, Н. А. Юрчук // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 20256. - № 3. – С. 215-220.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13897</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Дидактичний потенціал штучного інтелекту на уроках мовно-літературної, мистецької та технологічної освітніх галузей у початковій школі</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13896</link>
<description>Дидактичний потенціал штучного інтелекту на уроках мовно-літературної, мистецької та технологічної освітніх галузей у початковій школі
Блудова, Ю. О.; Ільїна, О. О.; Корсікова, К. Г.
У статті досліджено дидактичний потенціал штучного інтелекту в контексті вимог Нової української школи та Державного стандарту початкової освіти. Актуальність роботи зумовлена стрімким розвитком нейромереж та їхнім переходом від засобів автоматизації рутинних операцій до статусу повноцінних інтелектуально-творчих асистентів учителя. Виокремлено психолого-педагогічні особливості сучасних молодших школярів, які володіють яскраво вираженим наочно-образним і кліповим мисленням, що зумовлює високу потребу у створенні унікального, динамічного та візуально насиченого навчального контенту. Метою роботи є теоретичне обґрунтування можливостей ШІ та розроблення методичного кейсу для інтеграції трьох освітніх галузей навколо смислового ядра «слово – образ – дія». Здійснено функціональну класифікацію інструментів ШІ. Визначено, що в мовно-літературній галузі нейромережі автоматизують адаптацію текстів та конструюють вправи; у мистецькій – генерують автентичну наочність й арт-терапевтичні шаблони; у технологічній – оптимізують створення технологічних карт, схем і розгорток фігур. Практична цінність роботи полягає у розробленні наскрізного методичного кейсу проєкту «Легенди рідного краю» для 3–4 класів. Він демонструє алгоритм взаємодії вчителя з ШІ на трьох етапах: створення тексту, генерація візуального ряду та моделювання інструкцій для ручної праці з наведенням прикладів промптів. Виокремлено ризики використання нейромереж: схильність до «галюцинацій», питання авторського права та загроза шаблонізації дитячої уяви. Обґрунтовано, що ШІ виступає інтелектуально-творчим асистентом, який забезпечує системну трансформацію початкової освіти.
Блудова Ю. О. Дидактичний потенціал штучного інтелекту на уроках мовно-літературної, мистецької та технологічної освітніх галузей у початковій школі / Ю. О. Блудова, О. О. Ільїна, К. Г. Корсікова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 20256. - № 3. – С. 208-214.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13896</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Дидактичний потенціал штучного інтелекту на уроках мовно-літературної, мистецької та технологічної освітніх галузей у початковій школі</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13895</link>
<description>Дидактичний потенціал штучного інтелекту на уроках мовно-літературної, мистецької та технологічної освітніх галузей у початковій школі
Блудова, Ю. О.; Ільїна, О. О.; Корсікова, К. Г.
У статті досліджено дидактичний потенціал штучного інтелекту в контексті вимог Нової української школи та Державного стандарту початкової освіти. Актуальність роботи зумовлена стрімким розвитком нейромереж та їхнім переходом від засобів автоматизації рутинних операцій до статусу повноцінних інтелектуально-творчих асистентів учителя. Виокремлено психолого-педагогічні особливості сучасних молодших школярів, які володіють яскраво вираженим наочно-образним і кліповим мисленням, що зумовлює високу потребу у створенні унікального, динамічного та візуально насиченого навчального контенту. Метою роботи є теоретичне обґрунтування можливостей ШІ та розроблення методичного кейсу для інтеграції трьох освітніх галузей навколо смислового ядра «слово – образ – дія». Здійснено функціональну класифікацію інструментів ШІ. Визначено, що в мовно-літературній галузі нейромережі автоматизують адаптацію текстів та конструюють вправи; у мистецькій – генерують автентичну наочність й арт-терапевтичні шаблони; у технологічній – оптимізують створення технологічних карт, схем і розгорток фігур. Практична цінність роботи полягає у розробленні наскрізного методичного кейсу проєкту «Легенди рідного краю» для 3–4 класів. Він демонструє алгоритм взаємодії вчителя з ШІ на трьох етапах: створення тексту, генерація візуального ряду та моделювання інструкцій для ручної праці з наведенням прикладів промптів. Виокремлено ризики використання нейромереж: схильність до «галюцинацій», питання авторського права та загроза шаблонізації дитячої уяви. Обґрунтовано, що ШІ виступає інтелектуально-творчим асистентом, який забезпечує системну трансформацію початкової освіти.
Блудова Ю. О. Дидактичний потенціал штучного інтелекту на уроках мовно-літературної, мистецької та технологічної освітніх галузей у початковій школі / Ю. О. Юлудова, О. О. Ільїна, К. Г. Корсікова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 20256. - № 3. – С. 208-214.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13895</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
