<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>№ 3 (190)</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/12021</link>
<description/>
<pubDate>Wed, 20 May 2026 07:54:00 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-05-20T07:54:00Z</dc:date>
<item>
<title>Історична пам’ять як знаряддя міжкультурного діалогу: рецепція ідей Януша Корчака</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13057</link>
<description>Історична пам’ять як знаряддя міжкультурного діалогу: рецепція ідей Януша Корчака
Дічек, Н. П.
Репрезентовано авторську рефлексію внеску видатного польсько-єврейського педагога і лікаря Януша Корчака в контексті розвитку міжкультурного спілкування українців і поляків та вибудови спільних комеморативних практик як знаряддя порозуміння і взаємозбагачення. У кореляції із сучасними обставинами російсько-української війни актуалізовано жертовний педагогічний досвід Я. Корчака, його любов до знедолених життям і війною дітей.&#13;
Мета статті – викликати історико-виховні ремінісценції, продуктивні, по-перше, для формування в сьогоднішніх освітян розуміння величі його педагогічного подвигу як прикладу для наслідування; подруге, для формування спільної з поляками позитивної історичної пам’яті. Аргументовано, що на часі – формування в сучасного покоління не лише національної ідентичності як пріоритетної, а й транскордонної і полікультурної ідентичності, аби воно вчилося жити в різних культурних просторах. Дослідження виконано на засадах теорії культурної пам’яті як образу колективного минулого, що наділена функцією ідентифікації (М. Альбвакс, Я. Ассман, А. Ассман), концепції національної ідентичності (Е. Сміт), міжкультурної комунікації або діалогу (теорія культурних вимірів Г. Хофштеде (Hofstede, 1994); теорії культурної вовують розгляд минулого не як стійкої данини, а як мінливого об’єкта, який підлягає інтерпретації, і як важливого чинника формування самоідентифікації особистості, вибору нею життєвих цінностей, ґрунтуючись і на національних пріоритетах, і на цінностях міжкультурного діалогу.&#13;
Доведено, що міждержавне вивчення і вшанування пам’яті видатних історичних осіб – це важливий об’єднувальний акт осмислення минулого, це своєрідна комеморативна практика в царині освоєння культурно-історичної спадщини – і національної, і світової. Тому актуалізація філософії життєвого подвигу Я. Корчака є актуальною, особливо в умовах нинішньої агресії рф проти України. Критичне обмірковування ідей і творів минулого в міжкультурному вимірі для нас, українців, важливе ще й тому, що наша Держава, попри все, продовжує реалізацію свого статусу європейської держави.
Дічек Н. П. Історична пам’ять як знаряддя міжкультурного діалогу: рецепція ідей Януша Корчака / Н. П. Дічек // Освіта та педагогічна наука. – 2025. — №3 (190). — C. 113-123.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13057</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Формування художніх орієнтацій у студентів мистецьких спеціальностей засобами інтеграції музики й хореографії</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13056</link>
<description>Формування художніх орієнтацій у студентів мистецьких спеціальностей засобами інтеграції музики й хореографії
Чурікова-Кушнір, О. Д.
У статті висвітлено теоретичні та практичні аспекти формування художніх орієнтацій у студентів мистецьких спеціальностей у процесі інтеграції музичного та хореографічного мистецтва. Розкрито сутність художніх орієнтацій як особистісного ставлення до мистецьких цінностей, що формується на основі емоційного, інтелектуального та ціннісного досвіду.&#13;
Наголошено на важливості міжмистецької взаємодії як засобу цілісного естетичного впливу, що поєднує музику й хореографію в єдине художнє ціле. Доведено, що інтеграція цих видів мистецтва не лише збагачує зміст професійної підготовки, а й активізує творчу уяву студентів, формує їхній індивідуальний стиль виконавської діяльності, сприяє розвитку творчого мислення та емоційної чутливості.&#13;
У процесі навчання важливою є практична діяльність, яка реалізується через спільне виконання музичних і танцювальних композицій, імпровізаційні вправи, художній аналіз, рефлексію та роботу в групах. Такі форми сприяють не лише засвоєнню технічних умінь, а й формуванню особистісно значущих художніх орієнтацій. Визначено, що педагогічний супровід відіграє ключову роль у створенні сприятливого мистецького середовища, яке забезпечує системність і глибину освітнього процесу.
Чурікова-Кушнір О. Д. Формування художніх орієнтацій у студентів мистецьких спеціальностей засобами інтеграції музики й хореографії / О. Д. Чурікова-Кушнір // Освіта та педагогічна наука. – 2025. — №3 (190). — C. 105-112.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13056</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Методика CLIL (Content and Language Integrated Learning) як інноваційний інструмент професійної підготовки майбутнього вчителя англійської мови</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13055</link>
<description>Методика CLIL (Content and Language Integrated Learning) як інноваційний інструмент професійної підготовки майбутнього вчителя англійської мови
Сура, Н. А.
У статті визначено тенденції глобалізації англійської мови на теренах України в контексті розвитку сучасної освіти, які призвели до кардинальної зміни специфіки підготовки нової генерації вчителя-мовника відповідно до кваліфікаційних вимог, визначених як рамкові в країнах ЄС.&#13;
У ході науково-педагогічного пошуку встановлено, що методика CLIL – «предметно-мовне інтегроване навчання» – є новою освітньою траєкторією щодо навчання учнів профільних предметів засобами іноземної мови та водночас навчання іноземної мови через профільну дисципліну, що суттєво впливає на специфіку професійної підготовки нової генерації вчителя англійської мови.&#13;
Проаналізовано основні засади методики CLIL: інтеграція предмета та іноземної мови (вивчення предметного змісту та мовленнєвої практики); практичне використання іноземної мови (розв’язання практичних завдань, обговорення, критичне мислення); підвищення мотивації (вивчення іноземної мови в контексті цікавого предметного змісту мотивує учнів); універсальність (методику CLIL використовують у різних предметних галузях); розвиток мовних навичок (методика CLIL сприяє розвитку читання, письма, аудіювання та говоріння); підвищення комунікативної компетенції (учні покращують свої комунікативні навички); інтелектуальна та культурна гнучкість (методика CLIL сприяє розвитку мислення та адаптивності до різних культурних контекстів).&#13;
Уніфіковано головні категорії дескрипторів професійної кваліфікації вчителя іноземної мови. Представлено опис цифрових ресурсів та інструментів, які можуть стати в нагоді викладачу-мовнику з питань упровадження методики CLIL у навчально-виховний процес освітнього закладу.
Сура Н. А. Методика CLIL (Content and Language Integrated Learning) як інноваційний інструмент професійної підготовки майбутнього вчителя англійської мови / Н. А. Сура // Освіта та педагогічна наука. – 2025. — №3 (190). — C. 93-104.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13055</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Штучний інтелект як технологічний тренд у вищій освіті: психологоетичні аспекти, досвід та перспективи</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/13054</link>
<description>Штучний інтелект як технологічний тренд у вищій освіті: психологоетичні аспекти, досвід та перспективи
Лучанінова, О. П.
У статті наголошено, що цифрові технології займають усе більше місця в суспільстві, людям треба навчитися довіряти цим технологіям. ШІ як технологічний тренд у вищій освіті сприяє розвитку дивергентного мислення, до якого може спонукати ChatGPT – пояснити студентам кілька перспектив, навчити їх генерувати альтернативні рішення, мислити творчо. З’ясовано, що попри заперечення й побоювання щодо ШІ, треба прийняти його як інновацію сьогодні, щоб було легше адаптуватися до інновацій майбутнього.&#13;
Проаналізовано наукові зарубіжні й вітчизняні джерела щодо ШІ як технологічного тренду у вищій освіті, етичних аспектів, досвіду та перспектив застосування ШІ у вищій школі, що підтвердило актуальність проблеми й необхідність застосування практичних шляхів її вирішення. Визначено сильні і слабкі сторони ШІ для освіти; проведено узагальнену рефлексію щодо практичного значення ШІ в освіті та запропоновано шляхи щодо використанняШІ у вищій освіті. Установлено, що треба навчити студентів цінити сам процес роботи більше, ніж кінцевий продукт: яким шляхом відбувався мисленнєвий процес під час роботи зі штучним інтелектом та його додатками. Етична взаємодія з різними моделями ШІ є передумовою формування фахівців з освітнього лідерства, стратегічного мислення, з командним духом у роботі в дослідницькій та професійній діяльності.
Лучанінова О. П. Штучний інтелект як технологічний тренд у вищій освіті: психолого-етичні аспекти, досвід та перспективи / О. П. Лучанінова // Освіта та педагогічна наука. – 2025. — №3 (190). — C. 80-92.
</description>
<pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/13054</guid>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
