http://hdl.handle.net/123456789/11932 Sun, 26 Apr 2026 18:02:56 GMT 2026-04-26T18:02:56Z http://hdl.handle.net/123456789/12804 Формування природознавчої компетентності учнів початкової школи засобом STEM-освіти під час літніх активностей Коваль, В. О.; Казак, А. М. Стаття присвячена актуальній проблемі формування природознавчої компетентності учнів початкової школи під час літніх активностей із застосуванням елементів STEM-освіти. Дослідження базується на положеннях Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіта), Методичних рекомендацій щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2024/2025 навчальному році та Методичних рекомендаціях щодо організації літнього відпочинку та активного дозвілля дітей у громадах. Авторами визначено, що природознавча компетентність є однією із ключових, передбачених Державним стандартом початкової освіти, і переважно формується на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Наголошується на пропедевтичній ролі природничої освітньої галузі, яка закладає основи для подальшого вивчення біології, хімії, фізики, географії у середній школі та реалізує наскрізну лінію «Екологічна безпека і сталий розвиток». У роботі проаналізовано різні підходи до визначення природознавчої компетентності, запропоновані провідними науковцями, а також розглянуто питання наступності природничої освіти між початковою і середньою ланкою. З метою вивчення впливу елементів STEM-освіти на формування природознавчої компетентності учнів початкової школи в літній період був проведений експеримент на базі оздоровчого табору. Розроблено серію занять, присвячених дослідженню води. Діти працювали у групах по науковим станціям, виконуючи завдання з пропедевтичними елементами фізики, хімії, біології та екології. Проведене дослідження показало, що використання на заняттях елементів STEM-освіти під час літнього відпочинку дітей є ефективним засобом формування природознавчої компетентності учнів початкової школи. Під час змістовного і різноманітного літнього відпочинку дітей відбувається не тільки закріплення і розширення знань про природу, а й здійснюється психолого-педагогічна підтримка та оздоровлення учнів. Коваль В. О. Формування природознавчої компетентності учнів початкової школи засобом STEM-освіти під час літніх активностей / В. О. Коваль, А. М. Казак // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2025. - № 3, вересень. – С. 239-247. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12804 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12803 Текстильні практики повторного використання в освіті молоді як чинник формування свідомості сталого розвитку Нагорна, Н. О.; Срібна, Ю. А. У статті здійснено теоретичне обґрунтування педагогічного потенціалу текстильних практик повторного використання в освітньому процесі як чинника формування свідомості сталого розвитку в молоді. Підґрунтям для такого аналізу стало переосмислення стратегічних орієнтирів освіти у світлі екологічних, соціальних та культурних трансформацій, що зумовлюють необхідність інтеграції апсайклінгу в навчальні програми. Акцентовано на тому, що текстильний апсайклінг, як міждисциплінарне явище, поєднує компоненти екологічного, естетичного та етичного виховання, сприяє розвитку креативного мислення, емоційного інтелекту, відповідального споживання й активної громадянської позиції молоді. Проаналізовано міжнародні ініціативи, зокрема програми TrashHack (UNESCO), Upcycle Your Life (Erasmus+), практики Metåfora та освітні моделі, що реалізуються в контексті неформальної та формальної освіти. Особливу увагу приділено педагогічним функціям апсайклінгу, серед яких виокремлено формувальну, мотиваційну, комунікативну, естетичну й проєктну. Доведено, що ці функції реалізуються не лише через опанування технік переробки текстилю, а й через рефлексивний досвід учасників, їх залучення до соціально значущих практик, колективного дизайну та критичного осмислення споживчої культури. На прикладі діяльності арт-освітнього хабу «FORMA» представлено модель локальної ініціативи, що поєднує дизайн-освіту, екологічне мислення й громадянську активність. Водночас проаналізовано бар’єри впровадження апсайклінгу в освіту – методичну неготовність, фрагментарність інтеграції, обмеженість ресурсів і потребу в партнерствах між формальною освітою, громадськими організаціями та культурними просторами. Нагорна Н. О. Текстильні практики повторного використання в освіті молоді як чинник формування свідомості сталого розвитку / Н. О. Нагорна, Ю. А. Срібна // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2025. - № 3, вересень. – С. 232-238. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12803 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12802 Медіаграмотність як складова частина шкільного курсу «Громадянської освіти» в умовах російсько-українського конфлікту Бублик, О. І. У статті досліджено значення медіаграмотності як ключової складової шкільного курсу «Громадянська освіта» в умовах російсько-українського конфлікту, коли інформаційна агресія стала серйозною загрозою безпеці держави та суспільства. Підкреслено, що дезінформація, фейки, пропагандистські наративи та мова ворожнечі, які поширюють ворожі медіа, мають на меті дестабілізацію, підрив морального стану та маніпуляцію суспільною свідомістю. Окреслено місце медіаграмотності в освітньому процесі як наскрізної компетентності, інтегрованої в теми «Свобода слова і медіа», «Критичне мислення», «Інформаційна безпека», «Маніпуляції у медіа». Проаналізовано сучасні педагогічні методи її розвитку: кейс-аналіз, рольові ігри, критичний розбір медіатекстів, вправи з фактчекінгу, ведення медіа-щоденників, організація дебатів. Висвітлено роль загальнонаціональних і міжнародних ініціатив, зокрема проєкту «Вивчай та розрізняй» (IREX) і платформи «Фільтр», які надають учителям інтерактивні ресурси, навчальні матеріали та тренінгову підтримку. Показано внесок міжнародних партнерів (UNICEF, Рада Європи, StopFake, MediaSapiens) у зміцнення інформаційної стійкості школярів. Визначено ключові проблеми впровадження медіаграмотності: недостатня підготовка педагогів, фрагментарність навчально-методичної бази, перевантаження програм. Обґрунтовано потребу у системній державній підтримці медіаосвітніх проєктів, удосконаленні підготовки вчителів та інтеграції медіаграмотності у професійну освіту педагогів. Зроблено висновок, що розвиток медіаграмотності є стратегічним чинником формування покоління громадян, здатних критично мислити, протидіяти маніпуляціям та захищати демократичні цінності в умовах гібридної війни. Зазначено, що інтеграція медіаграмотності в курс «Громадянська освіта» є стратегічно важливою для формування інформаційно стійкого молодого покоління – критично мислячих громадян, здатних не лише захищатися від інформаційних загроз, а й брати активну участь у захисті демократичних цінностей українського суспільства. Бублик О. І. Медіаграмотність як складова частина шкільного курсу «Громадянської освіти» в умовах російсько-українського конфлікту / О. І. Бублик // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2025. - № 3, вересень. – С. 225-231. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12802 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12801 Критичне мислення та цифрова грамотність здобувачів освіти: педагогічні технології в курсі інформатики середньої школи Тараненко, К. В.; Луценко, В. І.; Буригін, Б. В. У статті розглянуто можливості інтеграції розвитку критичного мислення та цифрової грамотності в межах шкільного курсу інформатики. Автори обґрунтовують актуальність поєднання цих двох ключових компетентностей XXI століття, зважаючи на виклики інформаційного перевантаження, дезінформації та загроз цифровій безпеці. Проаналізовано сучасні педагогічні технології, які сприяють формуванню аналітичного мислення учнів, їхнього вміння працювати з інформацією, перевіряти її достовірність, захищати персональні дані та відповідально поводитися в онлайн-середовищі. Окреслено низку ефективних методик: технологію розвитку критичного мислення (ТРКМ), проєктне навчання, дискусійні методи, гейміфікацію, симуляційні ігри, аналіз інформаційних джерел. Наведено приклади практичного впровадження: мініпроєкти, тематичні дебати, творчі завдання в контексті тем з інформатики, зокрема щодо інформаційної безпеки, приватності, фейків та використання штучного інтелекту. Зазначено, що курс інформатики є природним простором для розвитку не лише технічних навичок, а й свідомого ставлення до цифрового середовища. У статті наголошується на важливості міжпредметної інтеграції, педагогіки партнерства та креативного підходу до викладання, що дозволяє формувати в учнів не лише знання, а й цінності та відповідальність у цифровому світі. Розвиток критичного мислення й цифрової грамотності розглядається як необхідна умова формування громадянина інформаційного суспільства та чинник інформаційної безпеки держави. Тараненко К. В. Критичне мислення та цифрова грамотність здобувачів освіти: педагогічні технології в курсі інформатики середньої школи / К. В. Тараненко, В. І. Луценко, Б. В. Буригін // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2025. - № 3, вересень. – С. 220-224. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12801 2025-01-01T00:00:00Z