http://hdl.handle.net/123456789/11473 Thu, 16 Apr 2026 19:41:57 GMT 2026-04-16T19:41:57Z http://hdl.handle.net/123456789/12727 Інтеграція математичної та мистецької освітніх галузей у початковій школі через проєктну діяльність Цалапова, О. М.; Коваленко, К. М. У статті розглянуто проблему інтеграції математичної та мистецької освітніх галузей у початковій школі, акцентовано увагу на необхідності інноваційних підходів у навчанні, що сприятимуть формуванню цілісної картини світу в учнів, розвитку їхніх творчих та аналітичних здібностей. Науковиці доводять, що предметна роз’єднаність традиційного навчання ускладнює усвідомлення міжпредметних зв’язків, що негативно позначається на якості засвоєння знань. Реферування наукової літератури дало змогу авторам статті проаналізувати наукові підходи до інтеграції знань у початковій освіті, висвітлити сучасні тенденції впровадження міжпредметного підходу в історичному дискурсі. Крім цього, розглянуто теоретичні засади інтеграції освітніх галузей, зокрема її значення для формування ключових компетентностей молодших школярів. Визначено особливості інтеграції математичних і мистецьких знань у початковій школі та їх вплив на розвиток просторового мислення, креативності й самостійності здобувачів освіти. Теоретична частина роботи обґрунтовує ефективність проєктної діяльності як методу інтегративного навчання. У статті доведено, що проєктний метод дає змогу залучати учнів до активної дослідницької роботи, розвивати їхні комунікативні навички, творчий потенціал і логічне мислення. Надано практичні рекомендації щодо реалізації інтегрованих навчальних проєктів у початковій школі. Запропоновано тематику й методичні підходи до виконання проєктів, що об’єднують математику та мистецтво, зокрема розроблення макетів, художніх композицій і дизайн-проєктів. Висновки засвідчили перспективність інтеграції математичної та мистецької освітніх галузей у початковій школі. Зокрема, зазначено, що застосування проєктного підходу сприяє підвищенню мотивації учнів до навчання, активному залученню їх у навчальний процес, розвитку самостійності й навичок критичного мислення. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розроблення методичних рекомендацій щодо ефективного впровадження інтегративного навчання в сучасному освітньому просторі. Цалапова О. М. Інтеграція математичної та мистецької освітніх галузей у початковій школі через проєктну діяльність / О. М. Цалапова, К. М. Коваленко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 2, червень. – С. 252-261. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12727 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12726 Розвиток творчого мислення молодших школярів в освітньому процесі НУШ Пушко, В. Ф.; Правова, Н. В. У статті розглянуто питання розвитку творчого мислення здобувачів початкової освіти НУШ, актуальність якого зумовлюється стратегічними цілями державних документів у галузі української освіти, зокрема початкової. Зазначено, що оновлення змісту освіти в початковій ланці школи передбачає не лише оволодіння здобувачами певною системою предметних знань і спеціальних умінь і навичок, а й формування в них бажання й уміння вчитися, сприяє набуттю важливих компетентностей. Зауважено, що українська школа передбачає створення сучасних умов для творчого розвитку та самореалізації кожної особистості, формування потреби й здатності до самоосвіти. Особливої уваги потребують учні 1–4 класів, адже молодший шкільний вік – це період, коли формуються психічні новоутворення, завдяки чому діти виходять на новий рівень пізнання світу й самопізнання, відкривають нові власні можливості й перспективи. Охарактеризовано різні підходи щодо визначення дефініції «творче мислення». З’ясовано, що трактування цього поняття й нині залишається серед науковців дискусійним. Здійснено огляд основних теоретико-методологічних досліджень щодо важливості розвитку творчих здібностей, творчого мислення в молодшому шкільному віці. Визначено, що розвиток творчого мислення молодших школярів передбачає готовність до розв’язування ниминових завдань, розширення спектру здібностей (пізнавальних, інтелектуальних, спеціальних), виявлення інтелектуально-творчої ініціативи й особистісних якостей у процесі навчання (емоційність, сміливість, уява, фантазування, інтуїтивність тощо). Доведено важливість і необхідність системи роботи з формування творчого мислення школярів, яка є складником навчально-виховного процесу початкової школи НУШ. Описано фактори, від яких залежить розвиток творчого мислення дітей молодшого шкільного віку в умовах навчання. Виявлено основні типи методів розвитку творчого мислення здобувачів початкової освіти й продуктивні форми реалізації творчої діяльності учнів. Пушко В. Ф. Розвиток творчого мислення молодших школярів в освітньому процесі НУШ / В. Ф. Пушко, Н. В. Правова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 2, червень. – С. 243-251. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12726 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12725 Комунікативна спрямованість тексту в мовно-літературній підготовці майбутніх фахівців спеціальності «Початкова освіта» Мордовцева, Н. В.; Федоренко, М. В. У статті на основі аналізу педагогічної та методичної літератури з проблеми викорис- тання тексту, з’ясування сутнісних характеристик комунікативно орієнтованого тексту, визначення змісту й особливостей використання текстів на уроках рідної мови в загальноосвітній школі доведено, що текстовий (текстоцентричний) підхід дає змогу реалізовувати мету навчання в комплексі: формувати мовну, лінгвістичну, комунікативну компетентності, розвивати універсальні способи мисленнєвої діяльності, поглиблювати знання про мову як багатофункціональну знакову систему та суспільне явище тощо. Зазначено, що текст – це комунікативно орієнтований, концептуально зумовлений продукт реалізації мовної системи в рамках певної сфери спілкування, що має інформативно-смислову й прагматичну сутність. Аналізуючи в дослідженні питання тексту, виділили такі його істотні ознаки, урахування яких є необхідним у процесі формування в учнів умінь сприйняття й продукування текстів: це продукт, результат інтелектуально-мовленнєвої діяльності; завершений усний чи писемний за формою твір, що має певну структуру, композиційну форму й характеризується стильовою єдністю; усі відносно самостійні частини тексту, елементи змісту й мовні засоби взаємозалежні, взаємозумовлені та підпорядковані розкриттю задуму. Підкреслено, що, добираючи тексти за комунікативною ознакою, учителі мають зважати на високий рівень їх інформативного насичення, актуальність, доступність, що забезпечує можливість адекватного сприймання змісту твору синхронно з його читанням, виховний потенціал, наповнення дидактично значущими мовними одиницями відповідно до теми уроку, ураховувати психологічні особливості реципієнтів адресатів мовлення, досконалість відбору мовних одиниць у створенні тексту відповідного стилю й жанру мовлення, здатність тексту бути об’єктом пошукової діяльності учнів, спроможність тексту спонукати учнів до словесного самовдосконалення, лінгвокреативності. Мордовцева Н. В., Федоренко М. В. Комунікативна спрямованість тексту в мовно-літературній підготовці майбутніх фахівців спеціальності «Початкова освіта» / Н. В. Мордовцева, М. В. Федоренко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 2, червень. – С. 237-242.. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12725 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12724 Моральне виховання дітей дошкільного й молодшого шкільного віку: потенціал художньої літератури Маркотенко, Т. С.; Мельник, Л. В. У статті автори наголошують, що моральне виховання є важливим аспектом розвитку дитини. Формування таких моральних якостей, як доброта, чесність, справедливість, увічливість, співчуття, терпимість, дружелюбність, старанність, відповідальність, є необхідною умовою для успішної соціалізації та гармонійного розвитку особистості. Прищеплення цих якостей є поступовим процесом і залежить від виховання в сім’ї, у закладах освіти та впливу оточення. Найбільш сензитивним періодом розвитку дітей у цьому плані є дошкільний і молодший шкільний вік. У дошкільному й молодшому шкільному віці, коли закладається фундамент особистості, формується психіка, уявлення дитини про навколишнє, інтенсивно розвивається мовлення, важко переоцінити значення художньої літератури. Усвідомлення високого призначення творів мистецтва слова для виховання й навчання підростаючого покоління є традиційним для вчених, педагогів, письменників усіх часів. У статті досліджується потенціал художньої літератури як засобу морального виховання дітей. Автори зазначають, що художня література знайомить дітей з різними культурами, традиціями, способами життя, а також із персонажами, які відрізняються за віком, статтю, расою, фізичними можливостями тощо. Це сприяє формуванню толерантності, поваги до інакшості, розуміння цінності різноманіття, вихованню гуманної поведінки тощо. Зазначено такі основні аспекти впливу художньої літератури на моральне виховання дітей: формування емпатії, розвиток уяви, передавання моральних цінностей, формування критичного мислення, виховання естетичного смаку, громадянської позиції тощо. Автори подали оповідання й методику їх опрацювання. Під час роботи з художніми творами діти навчаються оцінювати вчинки, робити власні висновки й формувати свою моральну позицію. Оповідання занурюють дитину в історії різних персонажів, даючи змогу переживати їхні емоції, розуміти їхні мотиви й наслідки вчинків. Читаючи про радість, смуток, справедливість чи несправедливість, діти вчаться співчувати й гуманно взаємодіяти, усвідомлюють важливі моральні цінності. Маркотенко Т. С. Моральне виховання дітей дошкільного й молод- шого шкільного віку: потенціал художньої літератури / Т. С. Маркотенко, Л. В. Мельник // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. — 2025. — № 2, червень. – С. 228-236. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12724 2025-01-01T00:00:00Z