http://hdl.handle.net/123456789/10699 Wed, 08 Apr 2026 14:49:13 GMT 2026-04-08T14:49:13Z http://hdl.handle.net/123456789/10722 Феномен зворотного зв’язку в освітньому процесі закладу вищої освіти: явний та неявний контексти Бутенко, Л. Л. У статті представлено сучасні підходи вітчизняних та зарубіжних науковців до визначення сутності зворотного зв’язку в освіті загалом та у вищій освіті зокрема. Акцентовано увагу на тому, що розуміння сутності зворотного зв’язку в освіті суттєво відрізняється в межах біхевіористського, когнітивістського, соціокультурного підходів, теорії соціального конструктивізму. Зворотний зв’язок в освітньому процесі закладів вищої освіти розглядається як процес та результат трансляції та отримання інформації суб’єктами освітнього процесу щодо навчальної успішності, перспектив покращення освітніх результатів та стратегій навчання. Визначено типи та функції зворотного зв’язку. Представлено його найважливіші характеристики (конкретність, своєчасність, позитивність, конструктивний характер, персоналізація, діалогічність). Явний контекст зворотного зв’язку у вищій освіті схарактеризовано на основі його контрольної та оцінної функцій. Наголошено на значущості конструктивного зворотного зв’язку в процесі коментування відповідей студентів, результатів виконаних завдань. Неявний контекст розкрито відповідно до особливостей міжособистісної комунікації в освітньому процесі, невербальних засобів спілкування, «петлі зворотного зв’язку» в різних формах комунікації в університеті. Доведено актуальність формування у викладачів та студентів культури зворотного зв’язку (Feedback literacy). Бутенко Л. Л. Феномен зворотного зв’язку в освітньому процесі закладу вищої освіти: явний та неявний контексти / Л. Л. Бутенко // Освіта та педагогічна наука. – 2024. — №2 (186). — C. 24-37. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/10722 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10721 Oral Professional-Pedagogical Speech as a Means of Communication of the Future Primary School Teacher Mordovtseva, N.; Uzhchenko, D. The article examines the problem of oral professional speech of a future primary school teacher as an effective means of communication in the educational process. It is noted that the leading role in the speech of the future primary school teacher is oral speech – the process of speaking, communicative influence on the listener with the aim of providing educational information, knowledge in the form of a monologue or dialogue, using native methods, techniques and means for positive and productive activity of learners. The main goal of professional and pedagogical speech is to ensure productive communication and interaction between the teacher and students; the positive influence of the teacher on the consciousness of the students in order to form their beliefs and motives of activity. It is noted that for successful pedagogical communication, the future primary school teacher needs culture (lexical, grammatical, orthographic literacy, expressiveness) and technique (breathing, diction, timbre, tempo, dynamics) of speech. The implementation of these skills in the future teaching profession requires primary level teachers to study in depth linguistic material from the modern Ukrainian language, speech culture, rhetoric, and perfect mastery of professional speech in general. Mordovtseva, N. V. Oral Professional-Pedagogical Speech as a Means of Communication of the Future Primary School Teacher / N. V. Mordovtseva, D. V. Uzhchenko // Освіта та педагогічна наука. – 2024. — №2 (186). — C. 41-62. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/10721 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10720 Розвиток культури читання молоді в умовах цифровізації суспільства Цалапова, О. М.; Федоренко, М. В. Статтю присвячено проблемі розвитку культури читання в умовах цифровізації в еру нон-технологій. Відзначено, що наразі процедура читання має дві практики: читання традиційне й цифрове. Підкреслено, що значний розвиток цифрове читання отримало у сфері освіти: по-перше, тому що саме освіта активно цифровізується, по-друге, в основі навчання завжди лежить текст (відповідно й читання). Представлено дефініцію поняття «цифрове читання» в аспекті змін процедури роботи з текстом, адже сучасний читач використовує скролінг- і скімінг- читання, F- і Z-паттерну тактику знайомства з текстом, синоптичне читання (опрацювання кількох текстів водночас). Доведено, що читання з використанням електронних носіїв є новою практикою читацької діяльності дітей та підлітків, і така практика має і позитивні, і негативн наслідки (зокрема, цифрове недоумство). Схарактеризовано етапність формування свідомого читача: до-читач, читач- початківець, вправний декодер, незалежний читач, свідомий читач. Проаналізовано характер взаємодії з текстом під чаc кожного з етапів формування читацької компетентності. Доведено, що робота з прочитаним повинна посилюватись творчим опрацюванням текстового матеріалу за допомогою різних зображувально-імітативних творчих завдань: виготов-лення поробок з різних матеріалів, скрап- букінг, кардмейкінг, буктрейлер, колажі, хмари тегів, фотоквести, фанфікшн тощо. Загалом стаття розкриває одну з нагальних проблем сучасності – проблему прийняття нової практики цифрового читання в освітньому просторі, необхідність модифікації методики роботи з текстом з метою збереження читацької і творчої активності здобувачів освіти. Цалапова О. М. Розвиток культури читання молоді в умовах цифровізації суспільства / О. М. Цалапова, М. В. Федоренко // Освіта та педагогічна наука. – 2024. — №2 (186). — C. 3-12. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/10720 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10719 Інтерпретація дефініції «читацька компетентність здобувача початкової освіти» в реаліях НУШ Пушко, В. Ф.; Правова, Н. В. У статті розглянуто сучасне трактування дефініції «читацька компетентність здобувача початкової освіти», її змісту та структури в аспекті реалізації ідей Нової української школи. З’ясовано важливість процесу формування вміння здобувача освіти читати з розумінням на уроках мовно-літературної освітньої галузі. Проаналізовано різні тлумачення поняття «читацька компетентність», визначено їхні спільні та специфічні особливості, що дозволило зробити висновок про багатогранність досліджуваного явища. Виявлено тенденцію до розуміння науковцями читацької компетентності більш широко – як складне багатокомпонентне явище, яке охоплює володіння читачем сукупністю знань, умінь, навичок, ціннісних ставлень, які дають йому змогу ефективно взаємодіяти з різноманітними текстами як частиною повсякденного життя й навчальної діяльності; здатність розуміти, інтерпретувати, оцінювати, відтворювати й використовувати тексти, здійснювати пошук потрібної інформації в них, що забезпечується результатами попереднього психічного розвитку, сформованістю інтелектуальних операцій у школяра. Охарактеризовано погляди науковців щодо компонентів та складників читацької компетентності. Визначено найважливіший чинник впливу на ефективність процесу розвитку читацької компетентності здобувачів освіти – мотивація до читання. Доведено важливість цілеспрямованого формування мотиваційних, ціннісних механізмів читацької компетентності учнів початкової школи з урахуванням особливостей освітнього процесу (дистанційна / змішана форми навчання) в умовах воєнного стану. Пушко В. Ф. Інтерпретація дефініції «читацька компетентність здобувача початкової освіти» в реаліях НУШ / В. Ф. Пушко, Н. В. Правова // Освіта та педагогічна наука. – 2024. — №2 (186). — C. 13-23. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/10719 2024-01-01T00:00:00Z