http://hdl.handle.net/123456789/10697 Tue, 28 Apr 2026 16:56:37 GMT 2026-04-28T16:56:37Z http://hdl.handle.net/123456789/12922 Розвиток педагогічних училищ та коледжів в Україні у 90-х рр. ХХ – першій чверті ХХІ століть: історіографія проблеми Вінтоняк, О. В. У статті здійснено історіографічний аналіз наукових джерел про розвиток педагогічних училищ і коледжів в Україні в 90-х рр. ХХ – першій чверті ХХІ ст. для з’ясування стану їх дослідження та перспектив подальшого вивчення. Для розв’язання цього завдання розроблено двовекторну класифікацію наукових джерел. «За вертикаллю», за видовим та інформативно-змістовим критеріями їх поділено на чотири групи: 1) узагальню-вальні праці; 2) монографії і дисертації; 3) наукові статті і матеріали наукових конференцій; 4) довідникові видання. Схарактеризовано їх інформативно-пізнавальний потенціал та особливості. «За горизонталлю», за змістовнотематичним критерієм визначено та схарактеризовано шість підгруп історіографічних джерел: 1) науково-теоретичні праці, що дають підґрунтя для розробки методології дослідження педагогічних училищ і коледжів; 2) студії про розвиток педагогічних коледжів у зарубіжжі; 3) праці, що висвітлюють історичну ретроспективу розвитку означених закладів освіти в Україні; 4) дослідження, що стосуються різних аспектів розвитку сучасної системи вищої та професійно-педагогічної освіти в Україні (ступневість, неперервність тощо); 5) основоположна підгрупа праць, які безпосередньо висвітлюють діяльність та розвиток педагогічних училищ і коледжів в Україна; 6) праці про функціонування педагогічних коледжів за умов російсько-української війни. Вінтоняк О. В. Розвиток педагогічних училищ та коледжів в Україні у 90-х рр. ХХ – першій чверті ХХІ століть: історіографія проблеми / О. В. Вінтоняк // Освіта та педагогічна наука. – 2025. — №2 (189). — C. 127-136. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12922 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12921 нтернаціоналізація історії педагогіки як науки Ваховський, Л. Ц. Статтю присвячено виявленню сутності інтернаціоналізації історії педагогіки в умовах глобалізації, з’ясуванню її можливостей щодо подолання кризових явищ і подальшого розвитку історико-педагогічного знання. Схарактеризовано уявлення вітчизняних і зарубіжних науковців про причини та наслідки кризового стану історії педагогіки як науки й навчальної дисципліни. Показано, що дослідники із європейських країн пов’язують маргіналізацію історико-педагогічних досліджень, витіснення їх на периферію наукового пошуку з освітньою орієнтацією історії освіти і педагогічної думки, тобто з прагненням впливати на процес професійної підготовки вчителів в університетах та сучасну освітню практику. Одним із шляхів подолання кризової ситуації й оновлення історії педагогіки як наукової дисципліни є її інтернаціоналізація, яка розглядається як процес включення міжнародного, міжкультурного та глобального виміру в історико-педагогічні розвідки та викладання історії освіти й педагогічної думки в закладах вищої освіти. Як основні напрями діяльності в межах інтернаціоналізації історії педагогіки визначено: публікацію результатів вітчизняних історико-педагогічних досліджень у міжнародних журналах; проведення порівняльних історико-педагогічних досліджень з чітким визначенням одиниць порівняння, країн або регіонів, історичних періодів; виконання міжнародних дослідницьких проєктів у галузі історії освіти і педагогічної думки; міжнародна співпраця в межах професійних асоціацій, участь у міжнародних конференціях, семінарах з історії освіти і педагогічної думки Ваховський Л. Ц. Інтернаціоналізація історії педагогіки як науки / Л. Ц. Ваховський // Освіта та педагогічна наука. – 2025. — №2 (189). — C. 119-126. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12921 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12920 Портфоліо як інструмент прогнозування професійного розвитку соціального педагога Степаненко, В. І.; Степаненко, В. С. У статті зазначено, що одним із інноваційних особистісно зорієнтованих інструментів прогнозування професійного розвитку фахівця є портфоліо. Портфоліо може розглядатися в таких аспектах: систематичний збір напрацювань задля моніторингу знань та вмінь здобувачів освіти; узагальнення інформації задля документування досягнень особистості за визначений проміжок часу; фіксування не лише старань та успіхів особистості у визначених видах діяльності, але й активізація аналітичних здібностей через самостійне зіставлення підсумків власної діяльності зі встановленими стандартними критеріями; планування, оцінка та документування характеру, обсягу і якості навчання під час та після здобуття формальної освіти в закладі вищої освіти; безперервна самооцінка соціальним педагогом власної професійної діяльності, корекція результатів і досягнень, самоаналіз, самовдосконалення, самореалізація, самомотивація, самовизначення, самовираження, самопрезентація у процесі власного професійного розвитку. Визначено, що зміна структури портфоліо може бути зумовлена його типом, інтересами і потребами, досвідом і результатами діяльності певного фахівця, які представлені у вигляді якісних і кількісних показників, що допомагають побачити переваги і недоліки, коригувати власний професійний розвиток, визначати перспективи відповідного розвитку в контексті врахування сучасних тенденцій освіти протягом життя, поєднання знань, досліджень і практики. Степаненко В. І. Портфоліо як інструмент прогнозування професійного розвитку соціального педагога / В. І. Степаненко, В. С. Петрович // Освіта та педагогічна наука. – 2025. — №2 (189). — C. 109-118. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12920 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12919 Інформаційно-просвітницькі заходи та заняття з іноземних мов як засіб патріотичного виховання молоді Федічева, Н. В.; Перепадя, Д. О. У статті визначено потенціал інформаційно-просвітницької діяльності та занять з іноземних мов у формуванні громадянсько-патріотичної компетентності здобувачів освіти.Схарактеризовано підходи до розвитку національної ідентичності, залучення молоді до історико-культурного спадку та формування усвідомленої громадянської позиції. Розкрито роль викладача як агента патріотичного виховання через інтеграцію мовних, культурних і виховних компонентів. Окреслено досвід ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» щодо формування патріотичної свідомості здобувачів освіти, зокрема через реалізацію навчальних курсів, інформаційно-просвітницьких ініціатив і діяльності студентського клубу. Підкреслено значущість поєднання міжкультурного підходу із ціннісними орієнтирами національної ідентичності. Представлено приклади інформаційно-просвітницьких заходів, зокрема засідання Молодіжного клубу східних культур. Аналізовано дидактичні засоби навчання на прикладі англійської та китайської мов і підкреслено значущість відкритого цифрового освітнього середовища як простору для плекання патріотичних цінностей і світоглядного розвитку. Висвітлено досвід патріотичного виховання в країнах ЄС, НАТО та КНР. Аргументовано доцільність адаптації окремих моделей у національний освітній контекст. Федічева Н. В. Інформаційно-просвітницькі заходи та заняття з іноземних мов як засіб патріотичного виховання молоді / Н. В. Федічева, Д. О. Перепадя // Освіта та педагогічна наука. – 2025. — №2 (189). — C. 99-108. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12919 2025-01-01T00:00:00Z