<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Статті</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/10533</link>
<description/>
<pubDate>Wed, 15 Apr 2026 21:32:12 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-15T21:32:12Z</dc:date>
<item>
<title>Концепція соціального виховання В. Зеньковського</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/10745</link>
<description>Концепція соціального виховання В. Зеньковського
Ваховський, Л. Ц.
Статтю присвячено аналізу соціально-історичного й педагогічного контексту, висвітленню основних положень концепції соціального виховання видатного філософа, психолога й педагога В. Зеньковського.  Показано, що актуальність ідеї соціального виховання в Україні на початку 20-х років ХХ століття зумов-&#13;
лювалась драматичною соціально-економічною і соціально-політичною ситуацією, що склалась внаслідок &#13;
воєн, розрухи, голоду, поширення безпритульності й бездоглядності, державною освітньою політикою. Наголошено, що безпосереднім чинником, який спонукав В. Зеньковського звернутись до проблеми соціального виховання, став не лише стан тогочасного суспільства, а й поширення та абсолютизація в педагогічній науці &#13;
того часу принципу індивідуалізації освіти й виховання. Вчений доводив, що виховання є соціальним за своєю суттю й відображає не лише інтереси суспільства, а й інтереси і потреби самої дитини, індивідуальність &#13;
якої проявляється саме у соціумі. З’ясовано підходи В. Зеньковського щодо сутності соціального виховання, яке, на його думку, спрямоване на розвиток соціальної активності, «смаку» до соціальної діяльності, виховання в дусі солідарності, а також його основи, в якості якої розглядається природна соціальність та соціальні сили в душі дитини. Розкрито позицію вченого стосовно шляхів та засобів соціального виховання, визначення ролі сім’ї, дошкільних закладів, школи та позашкільної роботи в цьому процесі. Аргументовано, що автор глибоко розумів унікальність і незамінність кожного виховного органу, був переконаний у необхідності &#13;
їх тісної співпраці, яку вважав ідеалом соціального виховання.
Ваховський Л. Ц. Концепція соціального виховання В. Зеньковського / Л. Ц. Ваховський // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2024. — №2. — C. 5-11.
</description>
<pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/10745</guid>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Еволюція ідей захисту прав дитини</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/10744</link>
<description>Еволюція ідей захисту прав дитини
Мудрий, Я. С.
У статті розглянуто ідеї захисту прав дитини в історичному аспекті. З’ясовано, що в Античний період життя дитини не визнавалося особливою цінністю, їх могли вбити, залишали без належної опіки, держава мала значний вплив на процес виховання дітей, формуючи потрібні для суспільства навички та переконання. &#13;
У Середньовіччі діти розглядалися як економічний ресурс для родини, значний вплив на їх виховання мала &#13;
релігія. Епоха Відродження стала важливим періодом розвитку гуманістичних ідей щодо прав людини, у &#13;
тому числі дітей. Висловлювалися думки щодо необхідності захисту прав дітей, їх належного виховання, &#13;
створення сприятливого середовища для розвитку моральних та інтелектуальних якостей. Уперше дитин-&#13;
ство стало розглядатися як окремий етап життя зі своїми особливостями і потребами. У період Просвітни-&#13;
цтва почалися формуватися ідеї про необхідність захисту та гарантування прав дитини. Почали визнавати, &#13;
що дитина має певний рівень свободи та прав на самовираження і самореалізацію. Промислова революція XVIII–XIX ст. започаткувала дискусію про необхідність визнання прав дітей на захист від експлуатації, покращення їхніх умов життя, закріплення прав дитини законодавчо. Із початку XX ст., після Першої світової війни, зростає інтерес до проблеми захисту дітей у більшості країн Європи та Північної Америки. У 1924 р. приймається Женевська Декларація прав дитини, яка хоч і мала суто декларативний характер, стала &#13;
першим міжнародно-правовим документом, спрямованим на захист прав та інтересів дітей. У 1959 р. як продовження ідей Женевської декларації Генеральна Асамблея ООН проголосила Декларацію прав дитини, &#13;
яка була більш досконалою та всеосяжною. Проте зазначені документи не мали обов’язкової сили, це лише рекомендація. Конвенція ООН про права дитини, прийнята у 1989 р., стала фундаментом для міжнародного &#13;
захисту прав дитини і є обов’язковою для виконання державами, що її ратифікували.
Мудрий Я. С. Еволюція ідей захисту прав дитини / Я. С. Мудрий // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2024. — №2. — C. 12-17.
</description>
<pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/10744</guid>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Соціально-педагогічна робота з формування досвіду соціально  безпечної поведінки підлітків у процесі online-соціалізації</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/10743</link>
<description>Соціально-педагогічна робота з формування досвіду соціально  безпечної поведінки підлітків у процесі online-соціалізації
Краснова, Н. П.; Дуванська, К. О.
У цій статті характеризується проблема формування досвіду соціально безпечної поведінки підлітків у &#13;
процесі online-соціалізації; надано характеристику процесу соціалізації молодого покоління (навчання, ідентифікація, освіта, захист, наслідування, виховання, адаптація) та особливості соціальної ситуації розвитку &#13;
підлітків. Розкрито принцип формування досвіду соціально безпечної поведінки підлітків: відповідність компонентів соціально безпечної поведінки особистості (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, регулятивний, рефлексивний) соціально-педагогічним значимим елементам соціальних мереж &#13;
(генерування інформації, колективне створення комунікаційного обміну та ін.) в інтернет-просторі. Визначено блоки соціально-педагогічної роботи з формування досвіду соціально безпечної поведінки підлітків у процесі online-соціалізації (цільовий, теоретичний, технологічний, результативний), зміст яких розподіляється &#13;
на три етапи: ознайомлювальний (сповідне та наочне навчання; пошук, зберігання, обмін інформацією про соціально небезпечні факти; організація взаємонавчання); тренувальний (вирішення конкретних соціально небезпечних ситуацій, колективне створення та редагування текстів і гіпертекстів); практичний (самостійне &#13;
використання освоєних стратегій соціально безпечної поведінки у взаємодії із соціальним середовищем у &#13;
реальних життєвих умовах через включення до реальних соціально значущих вебпроєктів).
Краснова Н. П. Соціально-педагогічна робота з формування досвіду соціально &#13;
безпечної поведінки підлітків у процесі online-соціалізації / Н. П. Краснова,  К. О. Дуванська // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2024. — №2. — C. 18-26.
</description>
<pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/10743</guid>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>When a client dies: preparing social work students for mortality-related  challenges in field practicum</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/10742</link>
<description>When a client dies: preparing social work students for mortality-related  challenges in field practicum
Kondrashov, O.
Social work students frequently encounter issues of death, dying, grief and loss during field practicum placements, yet often feel unprepared to cope with the emotional challenges and provide effective care. A review of current literature reveals the significant impact of client death on social work students across diverse practicum settings, as well as substantial gaps in grief and loss education within social work curricula that leave students feeling ill-equipped to handle these experiences. This article argues that there is an ethical imperative to better support students facing mortality and loss in practicum by implementing trauma-informed, multi-level interventions. &#13;
Key recommendations include: normalizing conversations about death, providing regular debriefing opportunities, helping students develop self-awareness and self-care plans, infusing grief and loss content into the curriculum and facilitating meaning-making and resilience. Recommendations are offered for field instructors, faculty liaisons, &#13;
placement agencies, universities, and students’ support systems to transform distressing encounters with client death &#13;
into profound opportunities for personal growth, professional development, and building the capacity to provide compassionate end-of-life care. Ultimately, this article calls for a paradigm shift within social work education and society at large toward more a more grief-literate, death-positive culture that uplifts and humanizes the experiences of dying and bereaved individuals.
Kondrashov O. When a client dies: preparing social work students for mortality-related &#13;
challenges in field practicum / O. Kondrashov  //Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2024. — №2. — C. 27-43.
</description>
<pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://hdl.handle.net/123456789/10742</guid>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
