http://hdl.handle.net/123456789/10529 Wed, 15 Apr 2026 21:59:01 GMT 2026-04-15T21:59:01Z http://hdl.handle.net/123456789/12373 Регіональні особливості функціонування заручин та вінчання на теренах сучасного Слобожанського краю Кіріченко, О. М.; Скиба, О. В.; Шпетна, С. А. Стаття спрямована на поглиблення розуміння важливості фіксації та популяризації родинно-обрядової поезії, весільних звичаїв ХХI ст. Авторами обґрунтовано актуальність теми зі збирання та вивчення весільних обрядодій і фольклору, що їх супроводжує, на території Сумської області. Акцент зроблено на краєзнавчому аспекті усної народної творчості. Опрацьовано опубліковані джерела збирачів фольклору Сумщини та доповнено наявну джерельну базу матеріалами власних польових досліджень з описом родинних обрядів, звичаїв, сучасних жанрів усної народної творчості. Розглянуто регіональні особливості стародавніх весільних звичаїв та сучасний стан родинно-побутової обрядовості Західнослобожанського краю. Досліджено побутування на території Сумської області (Західної Слобожанщини) таких етапів весільного дійства, як заручини і вінчання, а також простежено зміни, трансформації та інновації, яких зазнала весільна обрядовість Слобожанського регіону. Кіріченко О. М. Регіональні особливості функціонування заручин та вінчання на теренах сучасного Слобожанського краю / О. М. Кіріченко, О. В. Скиба, С. А. Шпетна // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. — 2024. — № 2 (361), травень. – С. 281-288. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12373 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12372 Дискурсивні характеристики комунікантів модифікованих паремій Прутчикова, В. В. Статтю присвячено дослідженню дискурсивних характеристик комунікантів оказіонально модифікованих паремій, адресанта і адресата, у сучасному німецькомовному медіадискурсі. Модифіковані паремії розглядаються як результат адаптації узуальних паремій до особливостей соціокультурної переоцінки суспільних норм і стереотипів, «мовленнєвої демократизації». Зазначено, що модифікація паремій є комунікативно продуктивною завдяки текстоутворюючим особливостям узуальних паремій, які слугують шаблоном для створення нових установок і смислових асоціацій. Включення модифікацій у дискурс здійснюється адресантом з урахуванням когнітивно-комунікативних характеристик адресата. Визначено, що оказіонально модифіковані паремії, з одного боку, зберігають у собі усталені структурно-семантичні характеристики узуальної паремії, а з іншого – привносять нові комунікативні смисли та інтенції, які можуть корелювати або контрастувати з першоджерелом. Установлено, що адресант здійснює двоплановий емоційний та інтелектуальний вплив на адресата: зберігає концептуальні імплікації узуальної паремії і декларує свій суб’єктивний вектор когнітивної інтерпретації інформації та характер інтерперсональних відносин з адресатом. Зроблено висновок, що в аспекті інтерперсональних відносин між комунікантами пріоритетними є соціальні статуси. Визначальною є двоплановість соціального статусу адресанта як синергія запозиченого статусу узуальної паремії і його персонального. Успішність мовленнєвої кооперації забезпечується зацікавленістю, комунікативною тотожністю у плані фонових і пропозиційних знань, взаємозалежністю адресанта та адресата. Адресант пом’якшує соціально детерміновану авторитетність узуальної паремії заради налагодження контакту, певної інтимізації, діалогізації і спрощення комунікації з адресатом. Прутчикова В. В. Дискурсивні характеристики комунікантів модифікованих паремій / В. В. Прутчикова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. — 2024. — № 2 (361), травень. – С. 270-280. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12372 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12371 Податковий закон у контексті податкового законодавства Німеччини Охріменко, О. А.; Сушко, І. А.; Сокорчук, В. І. Дослідження структурно-композиційних, лексико-семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик текстів податкових законів ФРН зумовило доцільність представити спочатку результати вивчення саме їхньої композиційної побудови. Цьому сприяли два чинники: 1) будь-який адресат, на якого спрямовані інструктивні тексти, зокрема й читач податкових текстів, першочергову увагу приділяє зовнішньому вигляду творів (їхній вертикальній та горизонтальній структурам) із метою визначити ті фрагменти, що становлять безпосередній інтерес для досягнення конкретної мети; 2) структурні елементи легше визначити, ніж семантичні, часто недоступні на поверхневому рівні. Колегіальний автор намагається створити такий текст податкового закону, щоб він входив у культурний «потенціал» адресата, відображав би й документував інституційно закріплені форми спілкування, а також запобігав би виникненню серйозних правових проблем. Створення будь-якого тексту безпосередньо пов’язано з реалізацією інтенції автора за допомогою прагматичних засобів, тобто колегіальний автор, створюючи тексти податкових законів, ураховує ситуацію спілкування й свідомо вибирає мовні та мовленнєві засоби для донесення необхідної інформації колективному адресату, забезпечує смислову та комунікативну єдність тексту, членує його композиційно, спрямовує інформацію на певний тип адресата. Інтенція адресанта/автора спрямована не лише на коректну побудову тексту, а й на забезпечення його розуміння адресатом/отримувачем. Тексти податкового законодавства характеризуються комунікативно-прагматичними ознаками завдяки дотриманню/порушенню кооперативних максим кількості, релевантності, якості та способу вживання/стилю, реалізації інтенції колегіального автора, кооперативної макростратегії, стратегій, тактик, лінгвопрагматичних прийомів імперсоналізації, мітигації та номіналізації. Охріменко О. А. Податковий закон у контексті податко вого законодавства Німеччини / О. А. Охріменко, І. А. Сушко, В. М. Сокорчук // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. — 2024. — № 2 (361), травень. – С. 263-269. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12371 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12370 Наративи про перших леді США як інструмент формування еталону жіночності Набокова, І. Ю.; Мартинюк, А. П. Наративи відіграють основоположну роль у формуванні системи цінностей будь-якого суспільства, тому висвітлення механізмів їх створення і функціонування перебуває у фокусі уваги представників різних наукових напрямів, включаючи когнітивну науку разом із когнітивною лінгвістикою і поетикою, а також гендерні студії. Когнітивна лінгвістика надає відомості про способи організації нашого досвіду в пам’яті і задіянні структур цього досвіду задля здійснення соціальних дій та досягнення певних соціальних цілей. Метою статті є з’ясування конститутивних ознак наративів про перших леді США, що створюються американськими ЗМІ. Завданнями статті є розроблення методики аналізу наративів на основі інтегрування здобутків наратології та когнітивної лінгвістики, а також установлення вербальних і невербальних засобів формування уявлень про еталонні ознаки перших леді. Об’єктом аналізу є наративи про перших леді США, створювані американськими ЗМІ, а предметом – мультимодальні засоби формування еталону жіночності американського суспільства. Наукова новизна дослідження зумовлюється поєднанням наративних і когнітивних методик аналізу. Результати аналізу мультимодадьних дискурсивних контекстів, що репрезентують наративи про перших леді США в англомовних західних ЗМІ, відображають зв'язок між наративами і радіальною категоризацією: актори соціальних подій, які стають сюжетами наративів, оцінюються пересічними американцями як позитивні або негативні за відповідністю або невідповідністю їхнім очікуванням щодо еталонних/прототипних ознак радіальних категорій, до яких ці актори належать. Оцінки здійснюються вербальними засобами за підтримки зображення, яке виконує ілюстративну та підсилювальну функції. Ці оцінки відображають очікування пересічних американців щодо еталонних ознак таких соціальних акторів, як перші леді. Серед цих очікувань наявні прояви расизму і сексизму. Набокова І. Ю. Наративи про перших леді США як інструмент формування еталону жіночності / І. Ю. Набокова, А. П. Мартинюк // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. — 2024. — № 2 (361), травень. – С. 255-262. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12370 2024-01-01T00:00:00Z