http://hdl.handle.net/123456789/10471 Sat, 04 Apr 2026 09:11:49 GMT 2026-04-04T09:11:49Z http://hdl.handle.net/123456789/12390 Cognitive Aspects of Understanding and Interpreting an English-language Fiction Text (Based on J. R. R. Tolkien’s Novel) Khairulina, N. The article under consideration explores the cognitive processes involved in the understanding and interpretation of English-language fiction, in particular, metaphors in J. R. R. Tolkien’s novel. The author analyses various cognitive aspects, such as semantic memory, working memory, interpretation processes, and representations that occur in the brain while reading a literary text. The study is based on cognitive linguistics, mental imagery theory, and a comparative analysis of texts in English and Ukrainian. The author applies cognitive analysis methods and empirical research to study the cognitive processes involved in understanding and interpreting an English-language literary text. Particular attention is paid to conceptual metaphors, frames, cognitive models, and peculiarities of interpretation of J. R. R. Tolkien’s literary heritage. Conceptual metaphor: The article analyses how J. R. R. Tolkien skilfully uses metaphors to create a living and diverse world of Middle-earth and how readers interpret these metaphors based on their cultural and cognitive schemes. Frames and scenarios: examines the typical scenarios and frames that activate readers when they read and how they influence their understanding of the plot and characters. Cognitive models: examines how readers construct their cognitive models of the world of Middle-earth, which includes geography, history, culture, and social structures. Individual differences in interpretation describe how readers' characteristics, cultural context, and prior experiences influence how they perceive the text. The study provides a clear understanding of how readers interact with a literary text and how cognitive processes affect how we see literary works. Khairulina N. Cognitive Aspects of Understanding and Interpreting an English-language Fiction Text (Based on J. R. R. Tolkien’s Novel) / N. Khairulina // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2024. - № 6 (365), грудень. – С. 93-99. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12390 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12389 Мовні засоби створення комічного ефекту в гумористичному дискурсі Тишакова, Л. Т. Статтю присвячено дослідженню механізмів створення комічного ефекту в гумористичному дискурсі. Визначено такі види комічного: гумор, сатира, іронія, сарказм, інвектива, бурлеск, травестія, гротеск. Виявлено, що розуміння гумору залежить від трьох чинників: ситуації спілкування, відправника та отримувача повідомлення. Результатом гумористичного акту є з’ясування рівня розуміння учасників ситуації. Установлено, що існує три типи схем, які є дуже важливими для розуміння гумору: когнітивні, формальні та емоційні. Виявлено, що емоційні схеми є більш важливими для розуміння гумористичного дискурсу, ніж для інших типів дискурсів. Виокремлено мовні засоби репрезентації комічного ефекту. Увагу зосереджено на теоріях, що лягли в основу визначення природи комічного: екзестинціальних, що ставлять собі за мету пояснити сутність гумору, умови, які мають бути забезпечені, щоб уважати висловлювання гумористичним, та теологічних теоріях, які концентруються на меті використання гумору і як його механізми зумовлені даними цілями. Установлено, що теорії гумору поділяють на три категорії: теорії переваги, теорії розрядки, теорії інконгруентності. Проаналізовано основні мовні засоби, що використовуються в гумористичному дискурсі: фонетичні – зміщення наголосу або зміна інтонації; лексичні – порівняння, омонімія, оновлені ідіоми та синтаксичні – неправильний синтаксичний зв’язок і використання паралельних синтаксичних конструкцій. Виявлено особливості британського та американського гумору як лінгвістичного та соціокультурного явища. Визначено, що гумор, маючи багато спільного з грою, сам може бути зрозумілий як метагра. Це дає йому змогу проникати в такі сфери, як політика, релігія, наука. Тишакова Л. Т. Мовні засоби створення комічного ефекту в гумористичному дискурсі / Л. Т. Тишакова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2024. - № 6 (365), грудень. – С. 87-92. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12389 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12386 Жанрово-стильові особливості п’єси «Стіна» Любові Якимчук і Томаса Меттлера Негодяєва, С. А. Дослідження висвітлює питання трансформації жанрово-стильових особливостей трагікомедії у рецепції сучасних драматургів Любові Якимчук і Томаса Меттлера на матеріалі п’єси «Стіна». У розвідці продемонстровано еволюцію жанру трагікомедії у сучасній драматургії, яка виражає загальні напрями розвитку сучасної літератури з її прагненням до демократизації художнього слова, із тенденцією до посилення полемічності проблем, громадянськості та національної самосвідомості, філософської наснаженості, оновлення жанрових традицій, пошуків і експериментів не лише в національному (українському) художньому, а й у світовому контексті. Проаналізовано композицію і сюжет твору, який розгортається відповідно до колажного конфлікту п’єси у діалогах безіменних людей, що залишилися в окупації безіменного агресора. Конфлікт спрямований на пошук відповідей на вічні питання: яким має бути театр під час війни? яким має бути мистецтво, коли дійсність конкурує з ним? коли вона жорстокіша, кривавіша і вражає більше, ніж воно? як театр має допомагати людям це все пережити? Доведено, що, відповідно до заявленого письменниками жанру, хронотоп у творі є умовним, абстрактним, невизначеним, позбавленим конкретно-історичних прикмет; дійові особи є абстрактними, деіндивідуалізованими, неперсоніфікованими; взаємопроникнення високого, патетичного, трагічного і ницого, комічного, фарсового; реальне співіснує із фантастичним; сюжет, композиція, конфлікт, драматична дія руйнуються; присутні абсурдні сюжетні ситуації; наявні словесний нонсенс і словотворчість. Поєднання стильових, ідеологічних, жанрових, алегоричних зображальних поетичних елементів п’єси продукує численні інтерпретаційні значення сучасної трагікомедії, драми абсурду, що стануть, сподіваємося, предметом критичних дискусій реципієнта мислячого. Негодяєва С. А. Жанрово-стильові особливості п’єси «Стіна» Любові Якимчук і Томаса Меттлера / С. А. Негодяєва // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2024. - № 6 (365), грудень. – С. 80-86. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12386 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12383 «Кримський текст» у ліриці Лесі Українки, Якова Щоголева та Адама Міцкевича Лапко, О. А. Статтю присвячено порівняльному аналізу ліричних творів Лесі Українки, Якова Щоголева та Адама Міцкевича, що мають в основі враження митців від подорожей до Криму. Метою роботи є спроба виявити та зіставити особливості «кримського тексту» в поетичних циклах Лесі Українки «Кримські спогади» й «Кримські відгуки», поезіях Якова Щоголева «На чужині» та «Ялта» і поетичному циклі Адама Міцкевича «Кримські сонети». Авторка статті відзначає драматичні обставини, через які митці змушені були відвідувати Крим. У роботі розглянуто особливості структурування художнього простору в їхніх поезіях, з’ясовано художню семантику антитези «рідний край – чужина», а також досліджено спільні мотиви, зокрема мотив дочасної смерті, проаналізовано засоби його художнього втілення. Виявлено ознаки тревелогу в циклах поезій та ліричних монологах Лесі Українки, Якова Щоголева й Адама Міцкевича. Розглянуто особливості образів мешканців Криму, зокрема з’ясовано художню функцію образу Мірзи в «Кримських сонетах» Адама Міцкевича, виявлено спільні риси в образах кримських татар, створених Лесею Українкою та Яковом Щоголевим, та художні засоби, які виражають ставлення до цих персонажів. Визначено своєрідність мистецького відображення природних ландшафтів Криму, особливості художнього втілення емоцій ліричних суб’єктів, викликаних спогляданням екзотичних краєвидів, а також контексти, у яких митці осмислюють кримські реалії. Розглянуто семантичні нюанси метафоричного ототожнення кримських краєвидів із раєм. З’ясовано особливості художніх деталей, за допомогою яких змальовується кримський пейзаж у досліджуваних творах. Робота має практичне значення для вирішення окремих методичних питань мовно літературної освіти, зокрема для розроблення уроків літератури рідного краю. Лапко О. А. «Кримський текст» у ліриці Лесі Українки, Якова Щоголева та Адама Міцкевича / О. А. Лапко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - 2024. - № 6 (365), грудень. – С. 73-79. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12383 2024-01-01T00:00:00Z