http://hdl.handle.net/123456789/1046 Thu, 12 Mar 2026 16:14:42 GMT 2026-03-12T16:14:42Z http://hdl.handle.net/123456789/12635 Інтеграція психосоціальної підтримки в освітній процес студентів переміщених закладів вищої освіти в умовах воєнного стану Лисенко, М. М.; Юрків, Я. І. В статті визначено, що тема інтеграції психосоціальної підтримки студентів в освітній процес переміщених закладів вищої освіти в умовах воєнного стану важлива з кількох причин: по-перше, психічний стан здобувачів безпосередньо впливає на їх здатність до навчання (стрес, тривога, депресія та інші психічні розлади можуть призвести до зниження успішності та мотивації до навчання, що особливо важливо у воєнний час); по-друге, підтримка психоемоційного здоров’я є важливою частиною соціалізації студентів, які переїжджають в інші регіони або заклади освіти (відсутність такої підтримки може призвести до ізоляції, відчуття безпорадності та відчуження від суспільства, що ускладнює їх адаптацію та інтеграцію в нові умови; інтеграція психосоціальної підтримки дозволяє створити умови для розвитку соціальних зав’язків, зниження стресу і поліпшення загального психологічного стану студентів); по-третє, в умовах воєнного стану психосоціальна підтримка стає не лише питанням добробуту студентів, а й питанням їхнього майбутнього. Особливостями, визначними нами в процесі наукової розвідки щодо інтеграції психосоціальної підтримки студентів в освітній процес переміщених закладів вищої освіти в умовах воєнного стану, є: необхідність зосередження на психологічній підтримці та стресостійкості; обов’язкова інтеграція освітніх програм, спрямованих на адаптацію до нових умов навчання; постійна робота над адаптацією дистанційного навчання та підтримка здобувачів через альтернативні форми взаємодії Інтеграція психосоціальної підтримки в освітній процес студентів переміщених закладів вищої освіти в умовах воєнного стану є необхідною для забезпечення відповідного психологічного благополуччя здобувачів та їх адаптації до умов війни. Лисенко М. М. Інтеграція психосоціальної підтримки в освітній процес студентів переміщених закладів вищої освіти в умовах воєнного стану / М. М. Лисенко, Я. І. Юрків // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2025. — №2. — C. 74-79. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12635 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12634 Форми і методи соціально-психологічної роботи з людьми похилого віку Ковальчук, І. В. Актуальність соціальної роботи з людьми похилого віку зростає в умовах швидкого старіння населення та демографічних змін в Україні та світі. З кожним роком кількість осіб старшого віку збільшується, що ставить нові виклики перед системою соціальної допомоги. Люди похилого віку часто стикаються з проблемами із здоров’ям, ізоляцією, фінансовими труднощами та відсутністю соціальних контактів, що потребує спеціалізованої підтримки. Соціальна робота з цією категорією населення є важливою не лише для забезпечення їхнього фізичного благополуччя, але й для покращення психологічного стану, збереження гідності та активного життя. Враховуючи тенденцію до зменшення кількості родин, готових надати підтримку своїм літнім родичам, соціальна робота стає критично важливою для організації допомоги через інституції, соціальні служби та волонтерські організації. Стаття розглядає основні форми та методи соціальної допомоги, що застосовуються для поліпшення якості життя осіб старшого віку. Серед основних форм соціальної допомоги виділяються: Форми матеріальної допомоги людям похилого віку, які включають фінансову підтримку (пенсії, субсидії), надання продуктів харчування, медичних засобів, допомогу у вигляді одягу, взуття та побутових товарів. і Форми нематеріальної допомоги людям похилого віку включають психологічну підтримку, організацію культурних та соціальних заходів, соціальну інтеграцію, консультування, забезпечення доступу до медичних та соціальних послуг, волонтерську підтримку. Закони є основою для надання як матеріальної, так і нематеріальної допомоги людям похилого віку, оскільки вони регламентують права та обов’язки держави, соціальних служб та громадян. Закони, такі як «Про соціальні послуги», «Про пенсійне забезпечення», «Про основи соціальної захищеності осіб похилого віку», визначають механізми надання фінансової підтримки, доступу до медичних та соціальних послуг, а також встановлюють норми для організації соціальної допомоги на дому. Вони гарантують правову захищеність людей похилого віку, що є необхідною умовою для забезпечення їхнього гідного життя та благополуччя. Особливу увагу приділено проєктам соціальної допомоги, що спрямовані на підвищення самостійності літніх людей, зміцнення їхньої соціальної активності та забезпечення достойного старіння в умовах сучасної України. Ковальчук І. В. Форми і методи соціально-психологічної роботи з людьми похилого віку / І. В. Ковальчук // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2025. — №2. — C. 68-73. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12634 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12633 Механізми соціального супроводу дітей, постраждалих унаслідок військових дій Коба, В. О. В статті визначено та охарактеризовано механізми соціального супроводу дітей, постраждалих унаслідок військових дій. Виділено найважливіші механізмів соціального супроводу дітей, постраждалих внаслідок військових дій: 1) соціально-правовий захист дітей (полягає у забезпеченні державою належних умов для правового закріплення, реалізації, захисту та відновлення прав дітей, які остраждали внаслідок війни; важливим є вдосконалення чинного законодавства для більш фективного соціального захисту дітей; передбачає надання матеріальної допомоги та юридичної підтримки дітей та їх сімей); 2) психологічна допомога та сихосоціальна підтримка (використання інструментів соціально-психологічної підтримки дозволяє знизити внутрішню емоційну напругу і допомагає дітям адаптуватися до травматичних подій); 3) підтримка батьків та вчителів (спрямована на підвищення їх обізнаності про зміни психічного стану дитини); 4) корекційні методи (допомагають дітям долати травматичні переживання, краще адаптуватися до реальності після війни, сприяють фізичному та емоційному відновленню) та ін. Розглянуті і комплексно представлені в дослідженні механізми (соціально-правовий захист дітей; психологічна допомога та психосоціальна підтримка; підтримка батьків та вчителів; корекційні методи та ін.) формують системний підхід до соціальної підтримки дітей, які постраждали від війни, і допомагають адаптуватися психоемоційно і отримати необхідну підтримку в складний період. Механізми соціальної підтримки дітей, які постраждали від військових дій, є ключовим елементом системи, спрямованої на захист їхніх прав та відновлення їх психоемоційного стану. Коба В. О. Механізми соціального супроводу дітей, постраждалих унаслідок військових дій / В. О. Коба // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2025. — №2. — C. 63-67. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12633 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12632 Профілактика професійного вигорання фахівців із соціальної роботи деокупованих територіальних громад: результати фокус-групового дослідження Діброва, О. В.; Лях, Т. Л. Авторами статті представлено результати дослідження чинників професійного вигорання фахівців із соціальної роботи державних і громадських організацій деокупованих теориторіальних громад в умовах воєнного стану, проведеного у період із листопада 2024 року по березень 2025 року. До участі у фокусгрупах було залучено 45 фахівців із соціальної роботи центрів соціальних служб і громадських організацій деокупованих територіальних громад Херсонської та Миколаївської областей. У процесі дослідження виокремлено основні чинники, що спричиняють професійне вигорання фахівців із соціальної роботи (емоційне виснаження, відчуття професійної неефективності, організаційну нестабільність, надмірне робоче навантаження, дефіцит соціальної підтримки, вторинну травматизацію, етичні дилеми та професійну ізоляцію). У статті проаналізовано зміст, форми й методи профілактики кожного з вказаних чинників, що спричиняють професійне вигорання фахівців із соціальної роботи. Особливу увагу приділено практичним результатам фокус-групового аналізу, які засвідчують ефективність системного підходу до підтримки персоналу в умовах багатовимірної кризи. Обґрунтовано необхідність впровадження інституційної моделі профілактики професійного вигорання як стратегічного напряму діяльності соціальної служби, громадської організації, яка надає соціальні послуги, що працюють на деокупованих територіях, розвиваючи громади. Діброва О. В. Профілактика професійного вигорання фахівців із соціальної роботи деокупованих територіальних громад: результати фокус-групового дослідження / О. В. Діброва, Т. Л. Лях // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2025. — №2. — C. 55-62. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/12632 2025-01-01T00:00:00Z