http://hdl.handle.net/123456789/5975 Старший викладач 2026-04-14T18:18:01Z http://hdl.handle.net/123456789/11148 Алгоритм опанування начерків і замальовок фігури людини здобувачами вищої освіти мистецьких спеціальностей Гуржій, І.; Коршунов, Д. У статті порушується проблема методики навчання здобувачів вищої освіти мистецьких спеціальностей начерків і замальовок фігури людини як основи академічного рисунку. Визначено та диференційовано ключові поняття: «рисунок», «малюнок», «академічний рисунок», «начерки», «замальовки». Авторами розроблено, описано й унаочнено алгоритм опанування начерків і замальовок фігури людини, який включає шість етапів. Наголошується на важливості виконання студентамихудожниками начерків і замальовок для вивчення освітніх компонентів професійного спрямування. Гуржій І. Алгоритм опанування начерків і замальовок фігури людини здобувачами вищої освіти мистецьких спеціальностей / І. Гуржій, Д. Коршунов // Естетика і етика педагогічної дії. — 2025. — Вип. 31. — С. 197-205. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10263 Твір сучасного мистецтвау експозиційному просторі, сприйняття та вплив Гуржій, І. А.; Коршунов, Д. О. Метою дослідження є визначення місця твору мистецтва в експозиційному просторі та його впливу на людину. У статті зазначено, що цьому питанню приділяється мало уваги, тому ця тема залишається актуальною. Важливу увагу у дослідженні надається визначенню напрямів впливу твору сучасного мистецтва на глядача у експозиційному просторі. Зазначено, що сучасне мистецтво різноманітне та не обмежується загальними рамками. У дослідженні розглядається поняття «сучасне мистецтво», та його особливості. Автори стверджують, що сучасне мистецтво відображає проблеми у яких існує художник, емоції що він переживає. Воно може бути дуже емоційним в період війни, що переживає наша країна. Тому сучасне мистецтво України чуттєве, воно відображає переживання митця, що спостерігає за подіями війни, та є цікавим для вивчення. За спостереженнями авторів, у період війни, деякі художники відмовилися працювати, втратили натхнення. Події що відбуваються в Україні вплинули на них. Але є митці, що аналізуючи ситуацію передають свої переживання у творах мистецтва. Такі твори займають місце у експозиційному просторі та несуть ці переживання глядачу. У статті також розглянуті поняття «твір мистецтва», «експозиція», та «експозиційний простір», «експозиційне середовище», «музейний простір». Автори стверджують, що твір мистецтва – це створений митцем твір, що існує в тій чи іншій формі та несе певну інформацію, що закладена в нього. З’ясовано, що сучасне мистецтво повинно бути провокативним, рефлексивним та інтерактивним, воно еволюціонує, змінюючись відповідно до часу в якому існує та відображає динаміку суспільства. У дослідженні висвітлені основні критерії формування експозиційного простору, це такі як: порядок і організація творів, візуальна композиція в експозиційному просторі, експерименти з простором та важливу роль відіграє освітлення. Зазначено, що головна задача експозиції – це взаємодія з відвідувачами. Твори мистецтва в музейному просторі можуть мати емоційний вплив, естетичне задоволення, можуть викликати рефлексію та роздуми, мають також освітній вплив та усвідомлення, вони можуть функціонувати як засіб освіти та навчання, допомагаючи глядачам пізнавати історію, культуру та ідеї, які вони втілюють, розширювати знання та розуміння глядачів про світ навколо них, стимулюють до творчості. Гуржій І. А. Твір сучасного мистецтва у експозиційному просторі, сприйняття та вплив / І. А. Гуржій, Д. О. Коршунов // Український мистецтвознавчий дискур. – 2024. – № 2. – С. 55-60. 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10247 Сучасна українська декоративна кераміка, її основні напрями розвитку Гуржій, І. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше було класифіковано сучасну українську декоративну кераміку та сформовано чотири основні групи за критеріями: функціональну, естетичну, технологічну, експлуатаційну. Сформульовані критерії по кожній з груп. Функціональну декоративну кераміку можна розділити на: функціонально-ужиткову, функціонально-естетичну, функціонально-композиційну. У статті зазначено, що за естетичним критерієм декоративну кераміку можна розділити на такі класифікації: за кольором, за композицією, за стилістикою. Розглянуті технологічні прийоми створення елементів декоративної кераміки, та зазначено, що за методом формотворення можна виділити такі види, як площинний, фактурний, рельєфний та об’ємний. Що стосується експлуатаційних характеристик кераміки, в статті визначено основні критерії, до яких відносяться: рівень комфортності середовища та ряд інших задач, які вирішуються шляхом використання керамічних матеріалів, що створюють оптимальний мікроклімат приміщення, їх безпека і зручність в експлуатації. Наголошено, що надійність керамічних виробів визначають зміни їх фізичних характеристик і моральне старіння. А саме, зміна фізичних характеристик відбувається під впливом зовнішнього середовища, як кліматичної (фізико-хімічні фактори), так і предметної (механічні і фізичні фактори). Вирішальним критерієм якості керамічних матеріалів для використання в інтер’єрах є експлуатаційні характеристики, що сформовані в схему та наведені в статті. У дослідженні виділені три основні групи декоративної кераміки за середовищем використання. А саме, в залежності від простору застосування декоративної кераміки різних видів, її можна поділити на: інтер’єрну, екстер’єрну і садово-паркову, що може мати різне функціональне призначення та відповідає таким призначенням: функціонально-ужитковим, функціонально-естетичним та функціонально-композиційним. Гуржій І. Сучасна українська декоративна кераміка, її основні напрями розвитку / І. Гуржій // Fine Art and Culture Studie. – 2024. – Вип. 2. – С. 78–85. 2024-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10246 Декоративна кераміка як галузь сучасного мистецтва Гуржій, І. У статті схарактеризовано сучасну українську декоративну кераміку, її види (екстер’єрна, інтер’єрна та виставкова), напрями розвитку (традиційна, академічна) та техніки виготовлення. Акцентується, що традиційна декоративна кераміка формується методом ліплення вручну та на гончарному крузі; академічна – методами ліплення, гончарування, відминання чи відливання в гіпсові форми, формування з пласта, 3D друк. Систематизовано методи декорування традиційної кераміки (ангобування, ритування, наліплювання, покриття поливою) та академічної кераміки, де використовуються як традиційні, так і експериментальні методи (розписи окисами металів, розписи солями металів, розпис під поливними фарбами, розпис над поливними фарбами, розпис препаратами дорогоцінних металів і люстрами). З’ясовано, що в академічній кераміці художник не обмежує свої творчі можливості, у традиційній – має триматися регіональних особливостей. Гуржій І. Декоративна кераміка як галузь сучасного мистецтва / І. Гуржій // Естетика і етика педагогічної дії. – 2024. – Вип. 29. – С. 100-111. 2024-01-01T00:00:00Z