http://hdl.handle.net/123456789/5969 2026-04-14T14:40:25Z http://hdl.handle.net/123456789/12789 Педагогічний потенціал творів мистецтва епохи Відродження у вивченні пластичної анатомії здобувачам ЗВО мистецького профілю Дігтяр, Н. М.; Коршунов, Д. О. Стаття присвячена дослідженню ролі творів мистецтва епохи Відродження у вивченні пластичної анатомії студентами-художниками з метою підвищення якості освіти фахівців цієї галузі. Зіставлено основні програмні вимоги до навчання пластичної анатомії у закладах вищої освіти, практичні засади та методичні засоби для досягнення цієї мети. Як виявлено, програмні вимоги підготовки студентівхудожників з дисципліни «Пластична анатомія» спрямовані на оволодіння ними теоретичними знаннями анатомічної будови людського тіла, розуміння правил перспективної побудови складних форм, конструкції, форми скелетної та м’язової будови людського тіла. Вивчення дисципліни повинно ґрунтуватися на основі здобутих знань з рисунку, композиції, перспективи та забезпечувати взаємозв’язок з іншими дисциплінами професійного блоку, передбачених навчальним планом. Розглянуто твори мистецтва епохи Відродження як ефективний дидактичний інструмент у процесі опанування пластичної анатомії здобувачами закладів вищої освіти мистецького профілю. Проаналізовано їх анатомічну точність та художньо-пластичну виразність як зразків синтезу наукового пізнання та художньої інтерпретації людського тіла. Визначено педагогічний потенціал творів мистецтва Відродження у формуванні професійних компетентностей майбутніх художників образотворчого мистецтва. Наголошено на доцільності інтеграції традиційних та інноваційних методів навчання студентівхудожників пластичній анатомії засобами мистецтва епохи Відродження. Доведено, що використання творів епохи Відродження в опануванні пластичної анатомії студентами-художниками у поєднанні з науковими знаннями та міжпредметною координацією, забезпечить належний рівень підготовки з даної дисципліни майбутніх фахівців образотворчого мистецтва. Все це в подальшому дозволить студентам зображувати людину в різних рухах та ракурсах, підвищить рівень володіння професійною термінологією, розвиватиме об’ємно-просторове мислення, анатомічне «бачення» студентів для досягнення максимально високих результатів у навчанні. Дігтяр Н. М. Педагогічний потенціал творів мистецтва епохи Відродження у вивченні пластичної анатомії здобувачам ЗВО мистецького профілю / Н. М. Дігтяр, Д. О. Коршунов // Український мистецтвознавчий дискурс. — Вип. 1. — С. 97-103. 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11149 Алгоритм опанування начерків і замальовок фігури людини здобувачами вищої освіти мистецьких спеціальностей Гуржій, І.; Коршунов, Д. У статті порушується проблема методики навчання здобувачів вищої освіти мистецьких спеціальностей начерків і замальовок фігури людини як основи академічного рисунку. Визначено та диференційовано ключові поняття: «рисунок», «малюнок», «академічний рисунок», «начерки», «замальовки». Авторами розроблено, описано й унаочнено алгоритм опанування начерків і замальовок фігури людини, який включає шість етапів. Наголошується на важливості виконання студентамихудожниками начерків і замальовок для вивчення освітніх компонентів професійного спрямування. Гуржій І. Алгоритм опанування начерків і замальовок фігури людини здобувачами вищої освіти мистецьких спеціальностей / І. Гуржій, Д. Коршунов // Естетика і етика педагогічної дії. — 2025. — Вип. 31. — С. 197-205. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11148 Алгоритм опанування начерків і замальовок фігури людини здобувачами вищої освіти мистецьких спеціальностей Гуржій, І.; Коршунов, Д. У статті порушується проблема методики навчання здобувачів вищої освіти мистецьких спеціальностей начерків і замальовок фігури людини як основи академічного рисунку. Визначено та диференційовано ключові поняття: «рисунок», «малюнок», «академічний рисунок», «начерки», «замальовки». Авторами розроблено, описано й унаочнено алгоритм опанування начерків і замальовок фігури людини, який включає шість етапів. Наголошується на важливості виконання студентамихудожниками начерків і замальовок для вивчення освітніх компонентів професійного спрямування. Гуржій І. Алгоритм опанування начерків і замальовок фігури людини здобувачами вищої освіти мистецьких спеціальностей / І. Гуржій, Д. Коршунов // Естетика і етика педагогічної дії. — 2025. — Вип. 31. — С. 197-205. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/10513 Український екслібрис та його місце в книжковій графіці світового мистецтва малих графічних форм Соболевський, О. У статті розкривається тема історичного зв’язку мистецтва українського екслібрису та європейської книжкової графіки. Описуються умови виникнення та основні етапи розвитку графіки малих форм. Розглядаються чотири основних види екслібриса: гербовий, вензельний, сюжетний та шрифтовий. Дається короткий опис різних форм книжкового знаку – від простої печатки до невеличкого аркуша паперу з зображенням та шрифтовою інформацією, що вклеєний на внутрішню сторону обкладинки книги. Розглянуте поняття «екслібрис», що бере своє походження від двох латинських слів «ех libris», та перекладається як «з книг». У старовинних європейських бібліотеках в свій час був широко поширений мальований вручну, так званий протоекслібрис. Зазначено, що мистецтво естампної графіки розвивалось відповідно до збільшення кількості книг в приватних бібліотеках, та, одночасно з цим процесом, протоекслібриси були замінені на друкарські форми книжкового знаку. У статті підкреслюється роль видатних художників-графіків епохи Відродження – А. Дюрера, Г. Гольбейна- молодшого, Л. Кранаха-старшого та інших майстрів XVI ст. в подальшому розвитку мистецтва екслібриса. У дослідженні звертається увага на послідовну трансформацію вітчизняного книжкового знаку – від простих шрифтових композицій до складних сюжетних образів. Значний вклад в розвиток екслібриса був внесений українськими митцями, які отримали художню освіту у провідних європейських навчальних закладах. Наголошено, що українська друкована графіка завжди була відображенням соціального та політичного життя країни. Спираючись на давні культурні, національні та мистецькі традиції, митці створювали нову школу мистецтва книжкового знаку в Україні. Стверджується, що саме під час здобуття незалежності, почався стрімкий розвиток української книжкової графіки. З’являється така потужна організація, як Український екслібрис-клуб. Який, під керівництвом П. Нестеренка, займається організацією вітчизняних та закордонних виставок та популяризацією українського екслібриса на світових мистецьких платформах. За останні роки українськими художниками-графіками створено чимало робіт, які безумовно є зразками світового мистецтва графіки малих форм. Соболевський О. Український екслібрис та його місце в книжковій графіці світового мистецтва малих графічних форм / О. Соболевський // Актуальнi питання гуманiтарних наук. – 2024. – Вип. 76, том 2. – С. 69-73. 2024-01-01T00:00:00Z