<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/5781">
<title>Мальцева Вікторія Володимирівна</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/5781</link>
<description>Доцент</description>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/12766"/>
<rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/12765"/>
<rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/12764"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-15T21:45:32Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/12766">
<title>Центри відповідальності у формуванні ефективної діяльності підприємств зернопродуктового комплексу</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/12766</link>
<description>Центри відповідальності у формуванні ефективної діяльності підприємств зернопродуктового комплексу
Полінкевич, О. М.; Мальцева, В. В.; Рудой, В. М.; Зелениця, І. М.
Для забезпечення ефективності діяльності підприємств важливо сформувати центри відповідальності. Вони вирішують&#13;
завдання координації, розподілу обов'язків і стимулювання всіх підрозділів для досягнення стратегічних цілей підприємства.&#13;
Дослідження проведено на прикладі ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт». На цій основі зроблено висновки стосовно позитивних або&#13;
негативних тенденцій, які впливають на ефективність діяльності підприємств. Використання центрів відповідальності дасть&#13;
змогу розмежувати основні функції, повноваження, права та обов'язки.
Полінкевич О. М. Центри відповідальності у формуванні ефективної діяльності підприємств зернопродуктового комплексу / О. М. Полінкевич, В. В. Мальцева, &#13;
В. М. Рудой та ін. //  Економіка. Фінанси. Право. — 2024. — № 1. — C. 56-60.
</description>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/12765">
<title>Бізнес-технології в управлінні підприємством як основа сталого розвитку цифрового суспільства</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/12765</link>
<description>Бізнес-технології в управлінні підприємством як основа сталого розвитку цифрового суспільства
Полінкевич, О. М.; Мальцева, В. В.; Тринчук, В. В.
У статті обгрунтовано, що цифрові технології стали важливою складовою сучасного цивілізаційного процесу. Цифрові трансформації відіграють ключову роль у забезпеченні адаптації до сучасних викликів у сфері бізнесу. Відтак сталий розвиток цифрових технологій вимагає зосередження уваги на процесах їх впровадження та використання. Метою цього дослідження було вивчення бізнес технологій, які використовуються в управлінні підприємством задля сталого розвитку. Для її реалізації визначено, що задля управління підприємством потрібно розробляти та реалізовувати бізнес технологій на них, які б забезпечували цифровий поступ та сприяли дотриманню принципів сталого розвитку суспільства. Визначено, що в центрі уваги сучасних підприємств є клієнт. В умовах цифрового суспільства відбувається перехід до сучасної стратегії 4C (Consistency, Content, Convenience, Contextual). Визначено, що основними характеристиками управління підприємствами в умовах цифровізації є управління процесами через використання автоматизованих технологій обробки, аналізу та прогнозування великих масивів даних, отримання та обробка даних в режимі реального часу, швидке прийняття рішень, інтерактивність середовища та оперативна реакція на зміни, орієнтація на індивідуального користувача, "формування цифрової екосистеми". Встановлено, що до відомих бізнес технологій належать: франчайзинг, лізинг, факторинг, аутсорсинг, ІТ аутсорсинг, інсорсинг, кешбек, кластер, електронна комерція, ко маркетинг, dual branding (подвійний брендинг), cross marketing (крос маркетинг), coalition loyalty program (коаліційна програма лояльності), сobranding (кобрендинг), краудсорсинг, CRM. Запропоновано, що інструменти бізнес технологій варто згрупувати у такі групи, як управління завданнями, планування бізнес комунікацій, спільна робота з документами, проста звітність та аналітика, підтримка та обслуговування клієнтів. У межах кожної групи рекомендовано використовувати окреме програмне забезпечення та бізнес технології.
Полінкевич О. М. Бізнес-технології в управлінні підприємством як основа сталого розвитку цифрового суспільства / О. М. Полінкевич, В. В. Мальцева, В. В. Тринчук // Інвестиції: практика та досвід.— 2023. — № 24. — C. 35-40.
</description>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/12764">
<title>Інвестиційна привабливість соціального підприємства для релокованих підприємств</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/12764</link>
<description>Інвестиційна привабливість соціального підприємства для релокованих підприємств
Полінкевич, О. М.; Тринчук, В. В.; Мальцева, В. В.; Рудой, В. М.
У статті обгрунтовано, що інвестиційна привабливість залежить від кількості прямих інвестицій в економіки України. Нарощення їхньої кількості є пріоритетним завданням не лише держави, але й територіальних громад і самого бізнесу. Метою цього дослідження було вивчення факторів, які впливають на інвестиційну привабливість соціального підприємництва релокованих підприємств в умовах війни. Для її реалізації визначено, що розробка та реалізація інструментів підвищення інвестиційної привабливості соціального підприємництва релокованих підприємств в умовах війни відіграє вирішальне значення. Визначено, що такими інструментами є прямі інвестиції та соціальне підприємництво. Це найкращий спосіб відновити Україну після війни. Вони допоможуть створити нові робочі місця, відновити інфраструктуру та стимулювати економічний розвиток. Зазначено, що найбільш привабливими видами економічної діяльності для іноземних інвестицій в Україні є промисловість, сільське і лісове господарство, а також оптова та роздрібна торгівля. Визначено, що соціальна спрямованість бізнесу є наступним дієвим інструментом відновлення економіки України у повоєнний період. Встановлено, що релоковані підприємства впровадили свої елементи корпоративної культури у економічний потенціал територіальних громад, проте й мають запозичити окремі елементи і збалансувати їх з метою налагодження ефективної діяльності в економічному просторі. Запропоновано, виділяти такі проблемами у діяльності релокованих підприємств, як: 1) економічні (порушення внутрішніх та міжрегіональних економічних зв'язків), 2) організаційні (відсутність майданчиків та приміщень для релокованих підприємств, відсутність соціальної інфраструктури, інженерних мереж), 3) демографічні (нестача кваліфікованих фахівців, втрати людського капіталу, зростання частки людей з особливими потребами), 4) логістичні (блокування та порушення логістики постачання, ускладнення перевезень та складування). Запропоновано релоковані підприємства розглядати як соціальних підприємців, які мають потужну ідею та високі етичністандарти та шукають нестандартні шляхи до сталих і масштабних змін у діяльності урядових, неприбуткових та прибуткових організацій для вирішення соціальних проблем.
Полінкевич О. М. Інвестиційна привабливість соціального підприємства для релокованих підприємств / О. М. Полінкевич, В. В. Тринчук, В. В. Мальцева та ін. // Інвестиції: практика та досвід. — 2024. — № 2. — C. 56-61.
</description>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
