http://hdl.handle.net/123456789/5762 Доцент 2026-04-15T23:31:54Z http://hdl.handle.net/123456789/10658 Стилістичні фігури надлишковості/надмірності як засіб художньої виразності в сучасних поетичних текстах Безгодова, Н. С.; Колесникова, Л. Л. У статті проаналізовано стилістичні фігури надлишковості/надмірності як такі, що є засобом художньої виразності в поетичних текстах воєнного часу. Зважаючи на дотримання мовних норм, вважаємо, що надлишковість/надмірність певною мірою переобтяжує усне й писемне мовлення, позбавляючи його однозначності; це, у свою чергу, призводить до відхилень від лексичних норм. Досліджуване явище, яке репрезентує систему стилістичних і семантичних засобів, відображене на всіх рівнях мови: фонетичному, морфемному, стилістично-семантичному, граматичному. Аналіз поетичних текстів сьо- годення дає підставу стверджувати, що найширше в них представлений лінгвістичний статус надмірності, а саме: тавтологія і плеоназм. Розглянутий у статті теоретичний апарат дозволяє диференціювати плеоназм як надлишковість засобів, що слугує для передачі лексичного чи граматичного змісту висловлювання, виявляє себе в повторенні, синонімічному дублюванні лексем або граматичних форм, а також у над- то багатослівній передачі змісту. Поняття тавтології, що є дотичним до визначення плеоназму, потрактовано як сти- лістичну фігуру, спрямовану на посилення явища чи озна- ки. Основою цього прийому є повторне позначення раніше сказаного в іншій формі. Акцентовано увагу на тому, що вживання повторів у тексті або часткове дублювання змісту покращує стиль і надає висловлюванню чіткості й конкретизації. На підставі використаного в роботі описового методу встановлено, що повторювані слова демонструють градацію почуттів, осмислень та глибини переживань. З метою посилення впливу на сприйняття тексту, надання йому більшого драматизму та виразності сучасні поети широко використовують анафору, або єдинопочаток. Крім цього, поетичні тексти воєнного часу не позбавлені й такої стилістичної фігури, як полісиндетон, або багатосполучниковість, що є засобом демонстрації урочистості, експресії та посилення ліричності й показу роздумів автора. На часі свідоме застосування авторами аналізованого прийому, який, на нашу думку, є цілком виправданим і вмотивованим. Безгодова Н. С. Стилістичні фігури надлишковості/надмірності як засіб художньої виразності в сучасних поетичних текстах / Н. С. Безгодова, Л. Л. Колесникова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету : Філологія. — 2023. —№ 59, Том 1. — С. 25-28. 2023-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/6613 Метафорична основа молодіжного жаргону Колесникова, Л. Л. Колесникова Л. Л. Метафорична основа молодіжного жаргону / Л. Л. Колесникова // Слобожанська беседа – 12. Лінгвістика тексту і вивчення української ментальності : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Старобільськ, 7 – 8 листоп. 2019 р.) / ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”; за ред. проф.К. Д. Глуховцевої. – Вип. 12. – Старобільськ, 2019. – С. 120-124. 2019-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/6612 Дослідження словесного символу як філософської категорії Колесникова, Л. Л. У статті подано теоретичний аспект вивчення словесного символу як філософського феномену. Зважаючи на багатоплановість досліджуваної одиниці, її філософську площину розкрито суміжно з образом, знаком, алегорією. Наголошено на міфологічному світосприйманні, яке передбачало неподільну тотожність символічної форми та її смислу. Доведено, що формування філософського символу базувалося на естетичній теорії німецького романтизму, що розвинувся у слов’янській філософській думці. Колесникова Л. Л. Дослідження словесного символу як філософської категорії / Л. Л. Колесникова // Мова і міжкультурна комунікація : зб. наук. праць. - Полтава : ПУЕТ, 2017. - Вип. 1 . - С. 56-64. 2017-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/6611 Міфологічне осмислення словесного символу Колесникова, Л. Колесикова Л. Міфологічне осмислення словесного символу / Л. Колесникова // Філологія та лінгводидактика в умовах євроінтеграції: реалії і перспективи : Матеріали І Міжнар. наук.-практич. конф. (25–26 жовтня 2018 р.) / За заг. ред. І. В. Гайдаєнко; упор. Т. Г. Окуневич. - Херсон, 2018. - С. 91-94. 2018-01-01T00:00:00Z