http://hdl.handle.net/123456789/5755 2026-04-15T23:12:40Z http://hdl.handle.net/123456789/10658 Стилістичні фігури надлишковості/надмірності як засіб художньої виразності в сучасних поетичних текстах Безгодова, Н. С.; Колесникова, Л. Л. У статті проаналізовано стилістичні фігури надлишковості/надмірності як такі, що є засобом художньої виразності в поетичних текстах воєнного часу. Зважаючи на дотримання мовних норм, вважаємо, що надлишковість/надмірність певною мірою переобтяжує усне й писемне мовлення, позбавляючи його однозначності; це, у свою чергу, призводить до відхилень від лексичних норм. Досліджуване явище, яке репрезентує систему стилістичних і семантичних засобів, відображене на всіх рівнях мови: фонетичному, морфемному, стилістично-семантичному, граматичному. Аналіз поетичних текстів сьо- годення дає підставу стверджувати, що найширше в них представлений лінгвістичний статус надмірності, а саме: тавтологія і плеоназм. Розглянутий у статті теоретичний апарат дозволяє диференціювати плеоназм як надлишковість засобів, що слугує для передачі лексичного чи граматичного змісту висловлювання, виявляє себе в повторенні, синонімічному дублюванні лексем або граматичних форм, а також у над- то багатослівній передачі змісту. Поняття тавтології, що є дотичним до визначення плеоназму, потрактовано як сти- лістичну фігуру, спрямовану на посилення явища чи озна- ки. Основою цього прийому є повторне позначення раніше сказаного в іншій формі. Акцентовано увагу на тому, що вживання повторів у тексті або часткове дублювання змісту покращує стиль і надає висловлюванню чіткості й конкретизації. На підставі використаного в роботі описового методу встановлено, що повторювані слова демонструють градацію почуттів, осмислень та глибини переживань. З метою посилення впливу на сприйняття тексту, надання йому більшого драматизму та виразності сучасні поети широко використовують анафору, або єдинопочаток. Крім цього, поетичні тексти воєнного часу не позбавлені й такої стилістичної фігури, як полісиндетон, або багатосполучниковість, що є засобом демонстрації урочистості, експресії та посилення ліричності й показу роздумів автора. На часі свідоме застосування авторами аналізованого прийому, який, на нашу думку, є цілком виправданим і вмотивованим. Безгодова Н. С. Стилістичні фігури надлишковості/надмірності як засіб художньої виразності в сучасних поетичних текстах / Н. С. Безгодова, Л. Л. Колесникова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету : Філологія. — 2023. —№ 59, Том 1. — С. 25-28. 2023-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/8921 Діалектний текст як джерело інформації про побут східних слобожан Волошинова, М. Волошинова М. Діалектний текст як джерело інформації про побут східних слобожан / М. Волошинова // Лінгвістика. - 2021. - № 2 (44). - С. 5-14. 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/8920 Взаємодія діалектних та літературних назв речей хатнього вжитку в українських східнослобожанських говірках Волошинова, М. О. Волошинова М. О. Взаємодія діалектних та літературних назв речей хатнього вжитку в українських східнослобожанських говірках / М. О. Волошинова // Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej. - 2020. - No. 1972. - Режим доступу : https://doi.org/10.11649/sfps.1972 2020-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/8721 Про „Слобожанський словник” Василя Старуна Ніколаєнко, І. О. Ніколаєнко І. О. Про „Слобожанський словник” Василя Старуна / І. О. Ніколаєнко // Слобожанська беседа : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Старобільськ, 23 листоп. 2017 р.) / ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка” ; за ред. проф. Глуховцевої К. Д. – Старобільськ, 2017. – Вип. 10. - С. 139 – 142. 2017-01-01T00:00:00Z