http://hdl.handle.net/123456789/5735 2026-10-07T02:52:25Z http://hdl.handle.net/123456789/13603 Управління дошкільною освітою та методична робота в ЗДО Бадер, С. О. Методичні рекомендації підготовлені відповідно до ОПП ОК «Управління дошкільною освітою та методична робота в ЗДО». Видання спрямоване на формування у здобувачів цілісного уявлення про особливості управління ЗДО та організацію методичної роботи в сучасному дитячому садку. Висвітлено теоретичні засади управлінської діяльності, нормативно-правове забезпечення функціонування дошкільної освіти, особливості організації контролю й моніторингу освітнього процесу, методичного супроводу педагогів, їх професійного розвитку та атестації. Методичні рекомендації стануть у нагоді майбутнім вихователям, викладачам, вихователям-практикам та керівникам ЗДО. Бадер С. О. Управління дошкільною освітою та методична робота в ЗДО : для здобувачів спеціальності «Дошкільна освіта» ОС «магістр» / С. О. Бадер. – Лубни : Вид-во ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026. – 47 с. 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12597 Основи педагогічної майстерності вихователя Варяниця, Л. О. Основи педагогічної майстерності вихователя : методичні матеріали до освітнього компоненту для здобувачів спеціальності «Дошкільна освіта» / уклад. Л. О. Варяниця. — Лубни : Вид-во ЛНУ ім. Т. Шевченка, 2026. — 64 с. 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11989 Методи формування критичного мислення особистості Бадер, С.; Починкова, М. Глобалізаційні процеси та інформаційне перенасичення світового простору, соціально-політична нестабільність та воєнний стан в Україні зумовлюють необхідність формування критичного мислення громадян, починаючи з дошкільного дитинства. У науковому дискурсі критичне мислення розуміється як певна інтелектуальна здатність особистості до свідомого аналізу інформації, аргументованого оцінювання фактів, подій та явищ, формулювання власної позиції на основі системи ціннісно-смислових орієнтацій та глибокої рефлексії. Саме такі здатності є запорукою психологічної безпеки громадянина в мінливому світі, коли він спроможний ефективно протистояти маніпуляціям та потоку викривленої інформації з різних джерел. Тож, інтеграція технології критичного мислення в освітній процес закладів освіти різних ланок є вкрай важливим завданням. Зауважимо, що в арсеналі означеної технології існує чимало методів формування критичного мислення, отже, метою статті є їх систематизація відповідно до провідної мисленнєвої діяльності характеристика з точки зору педагогічного потенціалу в становленні критичності мислення. Під методом формування критичного мислення розуміється цілеспрямований спосіб організації різних видів діяльності (навчальної, виховної або соціально-комунікативної), який стимулює в особистості здатність до усвідомленого аналізу інформації, аргументованого судження, логічного мислення, самостійного прийняття рішень і рефлексії. Визначено такі методи формування критичного мислення у структурі відповідної технології: дискутивні (дискусії / дебати, коло ідей / кошик ідей, метод «Шість капелюхів» (Е. де Боно), фасилітований діалог, мозковий штурм, «мозаїка» / «ажурна пилка»), проблемно-пошукові (метод кейсів, метод проблемних питань з відкритим закінченням, евристична бесіда, метод гіпотез, «Древо припущень», дослідницькі задачі), логіко-аналітичні (логічні задачі та парадокси, порівняльний аналіз), класифікація, логічні схеми, інтелект-карти, графіки, діаграми Вена, кола Ейлера, «Ромашка Блума», «Кубик Блума», «Риб’яча кістка» , «Кластер), методи роботи з медіаінформацією (критичний аналіз медіатекстів, фактчекинг, інфографіка), аналітико-рефлексивні (таблиця «ЗХД» (знаємо – хочемо дізнатись ‒ дізналися», «Займи позицію», барометр), рефлексивні (щоденник спостережень / роздумів (рефлексивний щоденник), метод «Я-тверджень», метод «ПМЦ» (плюс – мінус – цікаво), коло рефлексії, метод «П’ять чому?», діаграму самопізнання, есе, сенквейн, методи «ПРЕС «Шкала думок»). Бадер С. Методи формування критичного мислення особистості / С. Бадер, М. Починкова // Актуальнi питання гуманiтарних наук. — Вип. 87, т. 1. — 2025. — 301-307. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/11987 Медіаграмотність та критичне мислення особистості: компаративний аналіз Бадер, С. Стрімкий розвиток цифрових технологій та тотальна трансформація способу мислення людей у зв’язку з удосконаленням штучного інтелекту зумовлюють необхідність формування критичного мислення та медіаграмотності особистості. Проблема загострюється через повномасштабне вторгнення рф на територію України, що супроводжується і ментальною війною в ЗМІ та соціальних мережах. Метою статті є аналіз понять «критичне мислення» та «медіаграмотність» для подальшого розуміння шляхів протистояння дезінформації громадянами України. Автори зазначають, що критичне мислення розуміється в трьох векторах: як спосіб або певний тип мислення, як мислення, засноване на цінніснісно-смисловій сфері, як система / технологія. У межах розвідки сутність критичного мислення визначено як тип мислення, заснований на логіці, самостійності та рефлексії та системі ціннісно-смислових координат особистості. Медіаграмотність у сучасному науковому полі визначається у межах різних підходів: критично-аналітичний (ототожнюється з критичним мислення та визначається як здатність критично осмислювати інформаційний потік), культурологічний (розглядається в контексті загальної культури та як здатність тлумачити сутність та контекст медіатекстів), технологічний (опанування цифрових інструментів, розуміння алгоритму роботи медіа, програмування та кібербезпека), соціально-комунікативний (здатність ефективно взаємодіяти в медіапросторі, використовуючи навички комунікації) та етичний (здатність розуміти моральні та правові норми в роботі з інформацією, дотримуватись доброчесності, усвідомлювати відповідальність за поширення контенту та дотримуватися принципів інформаційної безпеки). Медіаграмотність у межах статті визначається як здатність отримувати, аналізувати, оцінювати та створювати інформацію в різних формах і через різні медіаканали на основі критичного мислення, розуміння принципів функціонування медіа, а також усвідомлення впливу інформаційного контенту на індивідуальні та суспільні уявлення. Компаративний аналіз категорій «критичне мислення» та «медіаграмотність» дає змогу визначити їх спільні (ефективний аналіз інформації, робота з певним контентом, уникнення когнітивних викривлень та упереджень, самостійність та обґрунтованість висновків) та відмінні риси (критичне мислення є більш ґрунтовним поняттям, має широку сферу застосування, уміщує значний спектр компетенцій, має велику практичну значущість). Бадер C. Медіаграмотність та критичне мислення особистості: компаративний аналіз / С. Бадер // Актуальнi питання гуманiтарних наук. — Вип. 85, т. 1. — 2025. — C. 235-241. 2025-01-01T00:00:00Z