http://hdl.handle.net/123456789/5679 Доцент 2026-04-06T15:23:39Z http://hdl.handle.net/123456789/11551 Інтерактивні методи підготовки прийомних батьків до виховання дітей з досвідом ризикованої поведінки Краснова, Н. Краснова Н. Інтерактивні методи підготовки прийомних батьків до виховання дітей з досвідом ризикованої поведінки / Н. Краснова // Відповідальне батьківство ХХІ століття : зб. наук. праць за матер. ІІІ науково-методичного онлайн-семінару з міжнародною участю (КиївПолтава, 28 вересня 2023 р.) / за ред. Л. О. Данильчук. Київ : в-тво МАУП; Полтава в-тво ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2023. — С. 94-99. 2023-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/8016 Соціально-педагогічні технології патріотичного виховання старшокласників закладу загальної середньої освіти в умовах сьогодення Краснова, Н.П. У статті розкрито поняття «патріотизм» як моральний принцип, соціальна та моральна якість; представлено компоненти патріотизму (когнітивний, мотиваційний, емоційний, творчий); надано характеристику патріотичного виховання як системи, що вміщує зовнішні (держава, громадські об’єднання, соціально виховні інститути: сім’я, школа тощо), і внутрішні (культурні та історичні цінності) чинники. Надано вихідна концепція соціально-педагогічної технології патріотичного виховання старшокласників в закладі загальної середньої освіти, визначено етапи її розробки (теоретичний, методичний, процедурний) та структуру (діагностика проблеми, цілепокладання, вибір інструментарію, оцінка результатів діяльності). Доведено, що найбільш ефективними методами патріотичного виховання є активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості (ситуаційно-рольові ігри, соціодрама, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», демократичний діалог, методики колективних творчих справ, переконання, інформаційно-доказовий метод, пошуковий метод, дискусія; метод аналізу соціальних ситуацій морально-етичного характеру). Краснова H. П. Соціально-педагогічні технології патріотичного виховання старшокласників закладу загальної середньої освіти в умовах сьогодення / Н.П.Краснова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - 2019. - №6 (329),жовтень.- Ч.1. – С.91-104. 2019-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/7897 Девіантна поведінка підлітків як форма прояву дефіциту морального розвитку особистості Краснова, Н.П. У даній статті розкриваються види девіантної поведінки підлітків: делінквентна, кримінальна, асоціальна, що відхиляється, адиктивна та ін., та пов’язані з цим різні категорії підлітків, а саме: підлітки «групи ризику», «важкі» підлітки, «педагогічно запущені підлітки», «соціально запущені підлітки», «важковиховувані підлітки» та ін.; проаналізовано понятійний аспект, що, як відомо, виконує важливу методологічну функцію, оскільки поняття як провідна форма пізнання дійсності утворюють логічний каркас побудови будь-якої наукової теорії, надано поняття «девіантна поведінка підлітків», що вміщує дії, порушення моральних і правових норм та вплив як на особистість, так і на суспільство; визначено чинники, що обумовлюють розвиток девіантної поведінки: соціально-економічні, медико-санітарні, соціально-демографічні, соціально-психологічні, кримінальні; охарактеризовано причини девіантної поведінки підлітків, до яких відносяться індивідуальні, психолого-педагогічні, соціально-психологічні, особистісні, соціальні, біологічні, психологічні, морально-етичні; охарактеризовано стратегії соціально-педагогічних впливів, спрямованих на подолання девіантної поведінки підлітків: популяційний (позитивне перетворення способу життя і навколишнього середовища підлітків з метою зниження факторів ризику девіантної поведінки) і високого ризику (виявлення осіб з ризиком формування особистості з метою здійснення превентивних заходів) та закономірності, що визначають процес духовно-морального виховання, до яких можна віднести активність самого підлітка у взаємодії його з навколишнім середовищем, єдність навчання і виховання, спрямоване на формування загальної моральної культури і цілісність виховних впливів, що здійснюється всіма суб’єктами виховання. Краснова Н. П. Девіантна поведінка підлітків як форма прояву дефіциту морального розвитку особистості / Н.П.Краснова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : педагогічні науки. - 2018. - № 8 (322), листопад. - Ч. 2. – С.227-238. 2018-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/7568 Взаємозв’язок та взаємозалежність самостійної роботи студентів і потенціалу соціуму Краснова, Н. П. У статті охарактеризовано компоненти готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності (когнітивний, праксікологічний та особистісний), що складають структурні компоненти системи професійної підготовки студентів вищого навчального закладу; визначено сутність самостійної (позааудиторної) роботи студентів, яка вміщує навчально-дослідну, науково-дослідницьку роботу студентів з метою оволодіння фундаментальними знаннями, професійними вміннями та навичками діяльності за профілем, досвідом творчої, дослідницької діяльності та сприяє розвитку самостійності, відповідальності і організованості, творчого підходу до вирішення проблем навчального і професійного рівня, а також як організований процес. Надано характеристика потенціалу соціуму, що являє собою сукупність соціальних явищ внутрішньо індивідного, інтеріндивідного і метаіндівідного. Доведено що: самостійна робота студента є різновидом соціальної діяльності, яка спрямована на засвоєння соціального досвіду, хоча носить індивідуальний характер, але є соціальним за змістом, так як створює для навчальної діяльності, для соціуму соціально-значимий результат; різниця самостійної роботи студента і соціуму полягає в тому, що вона лише елемент соціуму, мета якої – підвищення рівня знань, навичок і умінь на основі використання різноманітного соціального досвіду, а в цілому – використання потенціалу соціуму для вирішення власних завдань. На основі діяльності всіх суб’єктів організації самостійної роботи студента (педагога, тьютора, представників соціальних інститутів і самого студента) визначено, що вона може розглядатися як соціостворюючий чинник складових соціуму і розвитку можливостей студента. Краснова Н. П. Взаємозв’язок та взаємозалежність самостійної роботи студентів і потенціалу соціуму / Н. П. Краснова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2020. - №2 (333) лютий. - Ч. 2. - С. 167-180. 2020-02-01T00:00:00Z