<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/5612">
<title>Шевченко Анатолій Михайлович</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/5612</link>
<description>Професор</description>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/8508"/>
<rdf:li rdf:resource="http://hdl.handle.net/123456789/7106"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-16T00:55:44Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/8508">
<title>Методичні рекомендації щодо виконання магістерської роботи (для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 206 Садово-паркове господарство денної та заочної форм навчання факультету природничих наук)</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/8508</link>
<description>Методичні рекомендації щодо виконання магістерської роботи (для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 206 Садово-паркове господарство денної та заочної форм навчання факультету природничих наук)
Шевченко, А. М.; Петренко, С. В.; Гаврилюк, Ю. В.; Соколов, С. О.; Демідова, Н. В.; Бордюгова, О. І.; Скаковський, С. І.
У пропонованих методичних рекомендаціях представлені зміст і структура магістерської роботи, послідовність та організація роботи з виконання окремих її етапів. Мета рекомендацій полягає в методичній допомозі при підготовці магістерських робіт, формуванні та чіткому розумінні кваліфікаційних вимог до їх виконання, написання, оформлення та захисту. Методичні рекомендації призначені для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 206 Садово-паркове господарство денної та заочної форм навчання, які навчаються в магістратурі за освітньою програмою «Садово-паркове господарство».
Методичні рекомендації щодо виконання магістерської роботи (для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 206 Садово-паркове господарство денної та заочної форм навчання факультету природничих наук) / Укл. : А. М. Шевченко, С. В. Петренко, Ю. В. Гаврилюк та ін. - Старобільськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2021. - 87 с.
</description>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://hdl.handle.net/123456789/7106">
<title>Вплив різних агротехнічних прийомів на вирощування післяукісного соняшнику в умовах Луганської області</title>
<link>http://hdl.handle.net/123456789/7106</link>
<description>Вплив різних агротехнічних прийомів на вирощування післяукісного соняшнику в умовах Луганської області
Маслійов, С. В.; Шевченко, А. М.; Степанов, В. В.; Бугайов, О. В.
Проміжні культури є передусім важливим додат­ковим джерелом продукції сільського господарства. Вони дають змогу в сівозмінах інтенсивного земле­робства значно підвищити коефіцієнт використання ріллі (КВР), який характеризує відношення площі по­сівів сільськогосподарських культур до загальної площі ріллі. З розширенням проміжних культур КВР зростає від 1 до 1,3. Залежно від термінів посіву ос­новних культур, після прибирання яких обробляються проміжні культури, вони діляться на озимину, по­жнивну, підсівну і післяукісні. Післяукісні проміжні культури висіваються після скошування основної озимини і ярових культур на зелений корм. Вибір післяукісних культур визначаєть­ся конкретними ґрунтово-кліматичними умовами і господарськими потребами. У ґрунтово-кліматичних умовах півночі Луганської області з тирвалим теп­лим періодом зростання за достатньої вологозабеспеченності рослин в якості післяукісних культур використовуються кукурудза, гречка, просо, соя, соня­шник та інші. У нашій роботі виявлено відмінності під час особ­ливостей вирощування соняшнику в післяукісному посіві після озимого жита, прибраного на зелену ма­су. Досліди проводилися на дослідних ділянках Луган­ського національного університету ім. Тараса Шев­ченка в 2015-2017роках. Після збирання озимого жита сіяли ранньостиглий гібрид соняшнику Ріопеег Р63ЬЕ113 по оранці і по­ верхневій обробці ґрунту на гербіцидному («Трефлан» 4-5 л/га, «Харнес» 2 кг/га) і безгербіцидному фонах. На обох способах посіву установлювали страхові надбавки 20, 40 і 60 % до оптимальної переджнивної густоті стояння соняшнику на рядовому посіві 70 тис./га, широкорядному - 50 тис./га. Боронували со­няшник бороною БЗСС-1,0, а на широкорядному посі­ві додатково за необхідності проводили міжрядні обробки. Найбільш високі урожаї забезпечуються під час посіву суцільним способом і підтримці полів у чистому від бур’янів стані. При цьому виключаються міжрядні обробки.
Вплив різних агротехнічних прийомів на вирощ ування післяукісного соняшнику в умовах Луганської області / С. В. Маслійов, А. М. Шевченко, В. В. Степанов, О. В. Бугайов // Вісник Полтавської державної аграрної академії : науково-виробничий фаховий журнал . - 2018. - № 4. - С. 24-29.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
