http://hdl.handle.net/123456789/5556 Зав. кафедри, професор 2026-04-05T21:26:08Z http://hdl.handle.net/123456789/11943 Нариси історії Луганщини Курило, В. С.; Воронін, В. М.; Набока, О. В.; Дробишева, О. А. До оновленого видання включені нові та виправлені нариси з історії Луганщини, написані авторами в різні роки з використанням широкого кола джерел і літератури. Розглядаються окремі питання стародавньої та середньовічної історії краю, його становище під час козацького освоєння XVI–XVIII ст., місце в суспільно-політичних процесах Наддніпрянської України, роль іноземців у промисловому освоєнні регіону, події Української революції 1917–1921 рр. та трагічні сюжети 1920-1940-х рр., суспільно-політичного розвитку краю у складі СРСР у другій половині ХХ ст. Книга розрахована на широке коло читачів, всіх, хто цікавиться історією, сучасністю й переймається майбутнім Луганщини. Нариси історії Луганщини: 2-ге вид., допов. та виправ. / В. С. Курило, В. М. Воронін, О. В. Набока, О. А. Дробишева; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків: «Фоліо», 2025. – 460 с. 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/8341 Археологічні дослідження побутового та господарчого життя українського населення Луганщини у XVII–XVIII ст. Набока, О.В.; Алєксєєва, М.О.; Лебедєв, Д.В.; Овчаренко, А.В. У статті комплексно розглядаються особливості організації побутового та господарчого життя українського населення Луганського краю у XVII–XVIII ст. Основою для висвітлення тих чи інших аспектів обраної теми стали матеріали археологічних експедицій, які проводилися на Луганщині у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Відзначається, що ця тема досить слабко відображена у наукових працях українських науковців. Серед небагатьох розвідок у цьому напряму, найбільш цінними при проведені дослідження стали праці Н. Н. Каплун, О В. Стаднік та А. І. Стаднік. Також у підготовці статті автори спиралися на експертні оцінки наукових співробітників Інституту археології НАН України С. А. Теліженко, Л. Чміль, Л. Мироненко. Метою статті є висвітлення побуту та господарського життя українського населення у період активного освоєння луганського краю, тобто у XVII–XVIII ст. Внаслідок проведеного дослідження, автори дійшли наступних висновків. Наявність різнопланових археологічних знахідок: керамічних виробів, кустарних металургійних печей, кам’яних надгробків до могил, нижня межа датування яких приходиться на XVII–XVIII ст., на наш погляд, свідчить про існування достатньо розвиненої матеріальної культури, пов’язаної із побутом та господарчим устроєм українських переселенців козацької доби на Луганщині. Попри існуюче сьогодні упередження про те, що динамічний розвиток цього краю починається тільки з початком активного освоєння території наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. Російською імперією, можна стверджувати що і навіть перед його початком, значна частина „Дикого поля” не поступалася у своєму розвиткові іншим регіонам, як України, так і Росії, віддаленим від неспокійного сусідства із Ногайською ордою. Набока О. В. Археологічні дослідження побутового та господарчого життя українського населення Луганщини у XVII–XVIII ст. / О.В.Набока,М.О.Алєксєєва,Д.В.Лебедєв,А.В.Овчаренко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Історичні науки. - 2021. - № 4 (342), червень. – С.142-158. 2021-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/7641 Джерела з історії політики США в східній Азії в 30-70-х рр. XIX ст. Набока, О. В. У статті аналізується опубліковані джерела, які розкривають сутність політики США в Східній Азії в 30-70-х рр. XIX ст. Автор виділив чотири групи опублікованих документальних мате¬ріалів: 1) публікації офіційних документів Білого Дому; 2) мемуари та щоденники політичних лідерів і дипломатів; 3) матеріали преси США, Великобританії, Японії і Китаю; а також 4) наукові праці учасників подій, які досліджуються, а також їх сучасників. Документальні матеріали, використані в дослідженні, дають можливість зрозуміти позицію офіційного Вашингтону щодо тих чи інших подій, які мали відношення до політики США в Східній Азії, показати перебіг військових компаній, переговорів, наукових експедицій та дипломатичних місій, які здійснювалися американцями в країнах Сходу та на острівних територіях Тихого океану. Набока О. В. Джерела з історії політики США в східній Азії в 30-70-х рр. XIX ст. / О. В. Набока // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Історичні науки. - 2015. - № 8 (297), грудень. - С. 75-79. 2015-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/7415 Історичні витоки легенд щодо перебування у Осинівській церкві (с. Осинове, Новопсковського району Луганської області) Г. Сковороди та К. Рилєєва Набока, О. В. У статті аналізується історична достовірність легенд щодо перебування у Свято-Успенській церкві (с. Осинове, Новопсковського району Луганської області) у XVIII–ХІХ ст. філософа Григорія Сковороди та декабриста Кіндрата Рилєєва. Автор відзначає, що це питання практично не відображено у українській історичній науці. Серед небагатьох досліджень виділяються краєзнавчі статті новопсковського краєзнавця В. Ярошенка, зібрані на сайті „Історія нашого краю по р. Айдар і не тільки!”. Автор вважає необхідним заповнення цієї наукової прогалини, тим більше, що її вивчення, серед іншого, дозволяє розглянути історичні передумови формування українського національного руху у першій половині ХІХ ст. Розглянутий родовід острогожських полковників Тєвяшевих, стараннями яких протягом XVIII ст. відбувалося заселення Осинового та навколишніх земель, а також будівництво Свято-Успенської церкви. Відзначено, що Тєвяшеви мали сталі зв’язки із Г. Сковородою (який гостював у їх володіннях) та із К. Рилєєвим, який був зятем представника роду – Михайла Тєвяшева. Показаний процес становлення політичних поглядів Тєвяшевих, які істотним чином вплинули на процес оформлення українського національного руху першої половини ХІХ ст. Внаслідок проведеного дослідження, автор доходить до висновку, що легенди про відвідування Г. Сковороди та К. Рилєєва Осинівської церкви є відображенням реальної історії спілкування цих видатних постатей української/російської культури із представниками слобожанського козацького роду Тєвяшевих, які брали безпосередню участь у процесі створення, як Осиновки, так і Успенської церкви на її території. Відзначимо, що це спілкування надало поштовх та суспільнополітичний контекст подальшому розвиткові національного руху в Україні у першій половині ХІХ ст. У статті відзначено, що ця тема системно та комплексно вивчатиметься у наступних наукових публікаціях. Набока О. В. Історичні витоки легенд щодо перебування у Осинівській церкві (с. Осинове, Новопсковського району Луганської області) Г. Сковороди та К. Рилєєва / О. В. Набока // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Історичні науки. - 2020. - № 6 (337), грудень. – С. 202-214. 2020-01-01T00:00:00Z