http://hdl.handle.net/123456789/3300 2026-04-16T15:47:29Z http://hdl.handle.net/123456789/3382 Шляхи формування ключових компетентностей учнів на уроках української мови Попова, Л. О.; Попова, Л. А.; Popova, L. У статті виокремлено шляхи формування ключових компетентностей учнів на уроках української мови й подано методичний коментар до практичної реалізації їх. Автор на основі узагальнення праць українських і зарубіжних педагогів і лінгводидактів доходить висновку: ключові компетентності - це ключ до успішної адаптації особистості в суспільстві, індикатор, за яким можна визначити готовність і здатність її функціонувати в основних сферах життя. Зазначено, що, сприймаючи інформацію, учні не повинні архівувати її у своїй пам’яті, а мусять фільтрувати, обираючи найнеобхідніше, передбачаючи й моделюючи шляхи її застосування. Науковець вважає метод проектів одним з найпродуктивніших у компетентнісній парадигмі, оскільки він дає змогу не лише перевірити рівень знань учнів з української мови й предметів соціально-гуманітарного й природничо-математичного циклу, а й удосконалити вміння працювати з довідковою літературою й навички самостійної пошукової роботи, накопичити досвід організації власної дослідницької діяльності, сформувати здатність прогнозувати її результат. Попова Л. О. Шляхи формування ключових компетентностей учнів на уроках української мови / Л.О. Попова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2018 № 1 (315). - ч. 2. - С. 278-284. 2018-03-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/3380 Соціально-економічні та педагогічні передумови розвитку шкільної освіти в Україні в другій половині XX століття Павлюк, О. М.; Павлюк, Е. М.; Pavliuk, Е. У статті розкрито передумови розвитку шкільної освіти в Україні в досліджуваний період. У ході дослідження врахована періодизація розвитку вітчизняної школи й педагогічної думки, які створювались на основі низки критеріїв. Доведено, що запропоновані критерії періодизації є важливими, але вони не можуть бути в повній мірі використані як підстава для періодизації у вузьких хронологічних межах. Система шкільної освіти України пройшла досить складний шлях розвитку. У результаті освітніх реформ другої половини XIX століття структура школи стала вельми строкатою. Виявлено, що напрямок розвитку школи не завжди збігається з напрямком розвитку педагогічної думки. Вони мають багато спільного, але інколи різняться між собою. Освітній простір знаходиться здебільшого в соціальній сфері, відображає соціальні, політико-правові та економічні процеси. Павлюк О. М. Соціально-економічні та педагогічні передумови розвитку шкільної освіти в Україні в другій половині XX століття / О.М. Павлюк // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2018 № 1 (315). - ч. 2. - С. 273-277. 2018-03-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/3378 Аналіз навчальної програми «Основи здоров’я» в контексті профілактики раннього материнства та батьківства Костенко, Г. Ю.; Костенко, А. Ю.; Kostenko, Н. У статті проаналізувано навчальну програму «Основи здоров’я» для учнів старших класів та виявлено, з урахуванням результатів дослідження, проведеного БФ «Здоров’я жінки та планування сім’ї», відповідність її змісту потребам у інформації в сфері статевого та репродуктивного здоров’я учнів. Окреслено, на скільки програма слугує цілям профілактики раннього материнства та батьківства. Костенко Г. Ю. Аналіз навчальної програми «Основи здоров’я» в контексті профілактики раннього материнства та батьківства / Г.Ю. Костенко // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2018 № 1 (315). - ч. 2. - С. 269-273. 2018-03-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/3375 Діагностика стану та особливостей шкільної мотивації учнів Гунько, С. О.; Гунько, С. О.; Gunko, S. У статті розкриваються результати діагностики стану сформованості та особливостей навчальної мотивації учнів середньої та старшої ланки загальноосвітніх навчальних закладів різних типів. Встановлено, що існують певні відмінності в розподілах учнів за рівнями шкільної мотивації в залежності як від віку, так і від закладу, в якому вони навчаються, зокрема частки учнів середньої ланки з високим та хорошим рівнем шкільної мотивації загалом більші, ніж серед учнів старшої ланки. Статистична оцінка цих відмінностей показала, що вони мають випадковий характер. Виявлено, що в усіх навчальних закладах наявне перевантаження учнів, є діти з негативним ставленням до школи, шкільною дезадаптацією, високою тривожністю, існують проблеми у взаємодії окремих класних керівників з учнями. Гунько С. О. Діагностика стану та особливостей шкільної мотивації учнів / С.О. Гунько // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2018 № 1 (315). - ч. 2. - С. 260-269. 2018-03-01T00:00:00Z